Педагогічне спілкування та його роль в процесі навчання

Педагогічне спілкування має на увазі під собою контакт між вчителем і учнівським колективом. Правильне, професійне спілкування допомагає педагогу організувати довірчі відносини з учнями, а також керувати процесами комунікації між дітьми.

Варто відразу зазначити, що педагогічне спілкування являє собою багатоплановий процес, під час якого встановлюється і поступово розвивається комунікація, взаєморозуміння і взаємодію між учителем і учнями.

Без такого роду навичок учитель навряд чи може розраховувати на довіру дитячого колективу, а також на розуміння і інтерес до предмету. Саме тому педагогічне спілкування у всі часи вважалося одним з найважливіших аспектів педагогіки. Тільки таким чином можна досягти взаємодії та взаєморозуміння.

Вважається, що тільки при контакті з дорослими людьми дитина може правильно розвиватися і засвоювати громадський і історичний досвід. А ось обмеженість у спілкуванні або його недолік призводять до уповільнення і збіднення розвитку дітей.

Особливості педагогічного спілкування: структура та умови ефективності

У педагогіці прийнято виділяти структуру правильного, повноцінного спілкування. Складається воно з таких компонентів:

• Комунікативна частина увазі повноцінний обмін інформацією між педагогом і учнем.
• Інтерактивна частина спілкування - це якась загальна стратегія побудови взаємодій, під час яких члени колективу вчаться співпрацювати, кооперувати і змагатися між собою.
• Перцептивний компонент позначає процеси вивчення, аналізу і сприйняття інших суб`єктів спілкування.

А. Бодаев вперше сформулював умови ефективності педагогічного спілкування. Вважається, що комунікація між вчителем і учнями є ефективною в тому випадку, якщо вона забезпечує швидке і повне засвоєння необхідних умінь, знань і навичок. Крім того, в цьому процесі дитина повинна навчитися оцінювати не тільки себе, а й інших людей.

Педагогічне спілкування має обов`язково супроводжуватися правильним вихованням. З іншого боку, міжособистісні контакти можуть бути максимально ефективними тільки в тому випадку, якщо правильне спілкування здійснюється у всіх сферах життя дитини. Це означає, що необхідні контакти повинні відбуватися не тільки в навчальному закладі, але також і між членами сім`ї.

Вимоги та технологія педагогічного спілкування

Досвідчений фахівець повинен створювати необхідну невимушену обстановку під час занять. Існує також поняття «педагогічна інтуїція». Ця якість має розвивати в собі кожен учитель. Адже воно дозволяє чуйно сприймати атмосферу в колективі, швидко визначати зміну настрою учнів, знаходити правильний підхід навіть до найбільш проблемним дітям.

Варто відзначити також, що спілкування не повинно бути односпрямованим потоком інформації від вчителя до колективу. Педагог повинен саме спілкуватися з дітьми, уважно вислуховувати їхні припущення. Адже саме така технологія дає можливість розвинути у дитини здатність мислити самостійно, мати власну думку і не боятися відстоювати його.

Учитель повинен розуміти, що робота з дитячим колективом увазі і наявність конфліктів. Тому педагог повинен мати пізнання в дитячої психології, які дадуть можливість вчасно помічати і правильно вирішувати якісь непорозуміння, усувати ворожість, прищеплювати повагу один до одного.

У сучасній педагогіці прийнято виділяти два основні стилі комунікації:

• Перспективне взаємодія дозволяє вчителеві спілкуватися з дітьми під час спільної роботи або творчої діяльності, будувати дружні відносини.
• Неперспективні форми. Сюди можна віднести так зване спілкування-залякування.

Хоча відносини між педагогом і учнем мають бути дружніми і довірчими, варто зберігати певну дистанцію. Вчителю слід бути авторитетною особистістю для дитини.