Що значить "бити байдики"? Значення і походження виразу "бити байдики"

З плином часу багато слова і вирази в російській мові переосмислюються і втрачають значення. Найчастіше це відбувається через те, що зникають з ужитку предмети і явища, звані такими термінами. Через це дуже багато поєднання стають сталими виразами, часто зовсім не пов`язаними з початковим змістом. Мало хто знає про те, звідки пішли звороти, які все-таки часто вживаються в нашій мові. Наприклад, вираз "бити байдики" зараз позначає не зовсім те, що в давнину. Адже існував цілком реальний предмет - байдики, і він часто використовувався нашими предками. Тому і вираз це було всім зрозуміло без пояснень.

Сучасне значення обороту

А що означає "бити байдики" зараз? Майже ніхто не розуміє сенсу цих слів, такий вираз називається фразеологізмом, або ідіомою. Кожна сучасна людина знає, що якщо хтось ледарює, нічого не робить, то йому можна сказати: "Досить бити байдики!" Цей вираз позначає дозвільне проведення часу, неробство і лінь. У такому значенні дане поєднання слів вживається вже кілька століть. І про людину, яка займається дурницями, замість того, щоб працювати, ухиляється від справи або вибирає заняття легше, кажуть: "Він б`є байдики".

У такого поєднання слів є кілька синонімів, наприклад, байдикувати, лінуватися або лодирнічать. Але в художній літературі або в розмові для посилення виразності мовлення часто вживають вираз "бити байдики". І всім відразу ясно, яке відношення має мовець до подій.

Що означало слово "байдики"?

У давнину дане слово було дуже поширене і позначало невеликі дерев`яні чурки, трохи закруглені з одного боку. Вони служили матеріалом для виготовлення посуду (найчастіше ложок) і іншого домашнього начиння. Дерево в ті часи було найпоширенішим матеріалом на Русі, майже кожен майстрував щось для дому з нього. Тому всім був знайомий процес виготовлення байдики. Цей предмет, а разом з ним і слово, були звичними і знайомими.

Чи було в давнину вираз "бити байдики"?

Оборот цей в такому стійкому поєднанні став вживатися не так давно. Слово "байдики" було відомо всім, тому використовувалося з багатьма словами. Чому ж саме "бити байдики"? Існує кілька версій походження виразу.

Менш поширена, але найбільш правдоподібна - це версія про нічні сторожа. Вони в старовину обходили територію, що охороняється і стукали в калатала, дерев`яні чурки, які й називалися байдики. Заняття це було нескладне, не вимагало особливої кваліфікації та вмінь, потрібно було просто бути присутнім на роботі. Тому, коли людина нічого не робить, сидячи на роботі, ледарює, вважається, що він б`є байдики.

Ще одна не менш цікава версія - це походження виразу від назви будь-якого дрібного водойми в Поволжі. Потрапивши в такі озерця під час повені, риба взимку починає задихатися від нестачі кисню. І якщо розбити лід, то часто вона вистрибує сама. У великі морози без особливих зусиль можна наловити багато риби. Процес такої рибалки місцеві називають "бити байдики".

Найпоширеніша версія походження виразу

Але найчастіше можна зустріти інше пояснення значення даного поєднання слів. Більшість вчених схиляються до думки, що оборот "бити байдики" раніше означав виготовлення заготовки для дерев`яних ложок та іншого посуду. Дерево було основним матеріалом для домашнього начиння, тому й процес биття байдики був дуже поширений. Це неважка заняття, яке не потребує особливих знань і умінь. З такою справою легко справлявся навіть десятирічна дитина. Часто над таким трудом посміювалися, тому в сучасну мову вираз перейшло в такому значенні.

Як же відбувався процес биття байдики?

Але насправді ця робота була настільки простою, щоб вважати її неробством. Так, щоб розколоти колоду на кілька плоских чурок, особливого розуму не треба. Але потрібно було ще очистити колоду від кори, обаполів і всяких болячок, а також закруглити з одного боку. Крім того, дуже важливо було вибрати потрібне дерево (найчастіше використовували осику або липу), з якого найлегше вирізати ложки.

Противники цієї версії походження вираження аргументують свою думку тим, що до такої роботи не можна застосувати слово "бити". Але процес виготовлення байдики на цьому не закінчувався. Приготовану цурку потім довбали спеціальним теслом, щоб зробити поглиблення для ложки. Все це разом і називалося "бити байдики". З роботою справлялися діти і підлітки, легко виготовляючи за день до 100 байдики.

Де зараз можна спробувати бити байдики

Звичайно, кожен, хто любить побайдикувати, хто на роботі ухиляється від справ і п`є чергову чашку кави або базікає з колегами ні про що, б`є байдики. Але, говорячи про таких людей, ми вживаємо цей вислів в переносному сенсі, в його стійкий поєднанні. А чи можливо насправді спробувати бити байдики? Так, можливість така є.

У Ярославській області - в старовинному селі Семібратово - мається музей. Саме там можна навчитися знаменитому російському промислу - бити байдики. Ви не тільки познайомитеся з усім процесом, але і спробуєте виконати його самостійно. А після цього зможете визначити, по плечу вам таке "просте" заняття - бити байдики. Насправді для сучасної людини це складно, і вираз буде вами сприйматися вже по-іншому.

Крім того, в музеї можна відвідати майстер-клас знаменитих ложкарів і побачити своїми очима, як байдики перетворюється на красиву ложку. Яких тільки ложок там немає! Вони відрізняються не тільки розписом і зовнішнім оформленням, а й формами, розмірами і навіть назвами.

Значення і походження найпоширеніших фразеологічних зворотів вивчають у школі. Але не кожна людина може пояснити, що означає "бити байдики". Якщо слово вийшло з ужитку, то його значення забулося, і тепер тільки такі музеї, як у Семібратово, допомагають зберегти історію і культуру народу. Однак значення застарілих слів потрібно знати кожній людині, яка хоче використовувати всі можливості великої російської мови.