Освіта України як держави: дата і історія. Коли утворилася Україна як держава?
Україна - найбільша держава на території Європи. Хоча деякі історики стверджують, що країна є колискою європейської культури і існує вже багато століть, це не так. Освіта України як держави насправді сталося 23 роки тому. Це молода країна, яка тільки вчиться жити самостійно, без чиєїсь підтримки. Звичайно, в України є своя багатовікова історія, але все ж у ній немає згадок про країну як про повноцінний державі. На цій території свого часу проживали скіфи, сармати, тюркські народи, русичі, козаки. Всі вони так чи інакше вплинули на розвиток країни.
Давня історія
Потрібно почати з того, що слово «Україна» в перекладі зі старорусского означає «окраїна», тобто нічийна земля, прикордонні. Ці території ще називалися «дике поле». Перші згадки про степах Причорномор`я датуються VII століттям до нашої ери, саме тоді там оселилися скіфи. У Старому Завіті вони описуються як немилосердний і жорстокий кочовий народ. У 339 році до н. е. скіфи зазнали поразки в бою з Філіпом Македонським, це стало початком їх кінця.
Протягом чотирьох століть Причорномор`я знаходилося у владі сарматів. Це були родинні кочові племена, які переселилися з Нижнього Поволжя. У II столітті н. е. сарматів потіснили тюркські народи. У VII столітті на берегах Дніпра почали селитися слов`яни, яких у ті часи іменували русичами. Саме тому землі, які вони зайняли, назвали Київською Руссю. Деякі дослідники стверджують, що освіта України як держави відбулося в 1187 році. Це не зовсім вірно. У той період з`явився лише термін «Україна», позначав він не що інше, як окраїну Київської Русі.
Набіги татар
Свого часу землі сучасної України зазнавали нападів кримських татар. Русичі намагалися освоїти багаті, родючі землі Великого степу, але постійні грабунки і вбивства не дозволяли довести задумане до кінця. Протягом багатьох століть татари становили велику загрозу для слов`ян. Величезні території залишалися незаселеними тільки з тієї причини, що вони сусідили з Кримом. Татари здійснювали набіги, тому що їм потрібно було якось підтримувати власну економіку. Вони займалися скотарством, але воно великого прибутку не давало. Татари грабували сусідів-слов`ян, брали в полон молодих і здорових людей, обмінюючи потім рабів на готові турецькі вироби. Найбільшою мірою від татарських набігів страждали Волинь, Київщина і Галичина.
Заселення родючих земель
Хлібороби і землевласники прекрасно розуміли, яку користь можна отримати з родючих вільних територій. Незважаючи на те що існувала загроза нападу татар, багаті люди привласнювали степу, будували поселення, таким чином принаджуючи до себе селян. У землевласників була власна армія, завдяки якій вони підтримували порядок і дисципліну на підконтрольних територіях. Вони надавали селянам у користування землю, а натомість вимагали сплати оброку. Торгівля зерном приносила незліченні багатства польським магнатам. Найвідомішими були Корецькі, Потоцькі, Вишневецькі, Конецпольські. Поки слов`яни батрачили на полях, поляки жили в розкішних палацах, купаючись в багатстві.
Період козацтва
У волелюбних козаків, які почали заселяти вільні степи в кінці XV століття, іноді в думках проскакувало створення держави. Україна могла бути притулком розбійників і волоцюг, тому що саме вони спочатку заселяли цю територію. На безлюдні окраїни приходили люди, охочі бути вільними, тому основну масу козаків становили наймити, тікаючи від панського рабства. Також сюди приходили городяни і попи-розстрига в пошуках кращого життя. Серед козаків зустрічалися люди дворянського походження, вони, в основному, шукали пригод і, звичайно ж, багатства.
Ватаги складалися з русичів, поляків, білорусів і навіть татар, брали абсолютно всіх. Спочатку це були самі звичайні розбійницькі банди, які грабували татар і турків і на вкрадене жили. З часом вони почали будувати січі - укріплені табори, в яких завжди чергував військовий гарнізон. Туди вони поверталися з походів.
Деякі історики вважають, що 1552-й - рік освіти України як держави. Насправді в цей час виникла знаменита Запорізька Січ, якою так пишаються українці. Але вона не була прототипом сучасної держави. У 1552 році були об`єднані козацькі ватаги, а їх форт був побудований на острові Мала Хортиця. Все це зробив Вишневецький.
Хоча спочатку козаки були звичайними розбійниками, що грабували турків заради власної вигоди, з часом вони почали захищати поселення слов`ян від набігів татар, звільняли земляків з полону. Туреччини ця волелюбна братія здавалася карою небесною. Козаки на своїх чайках (довгих, вузьких човнах) нечутно підпливали до берегів ворожої країни і раптово нападали на найсильніші укріплення.
Держава Україна хотів створити один з найвідоміших гетьманів - Богдан Хмельницький. Цей отаман вів виснажливу боротьбу з польською армією, мріючи про незалежність і свободу всіх земляків. Хмельницький розумів, що одному йому не під силу впоратися із західним супротивником, тому він знайшов покровителя в особі московського царя. Звичайно, після цього кровопролиття на Україні закінчилося, але вона так і не стала незалежною.
Падіння царату
Виникнення України як держави можливе було б відразу після повалення з трону династії Романових. На жаль, у місцевих політиків не вистачило сили, розуму, а головне - солідарності, щоб довести задумане до кінця і зробити свою країну незалежною. Про падіння царизму Київ дізнався 13 березня 1917. Усього за кілька днів українські політики створили Центральну Раду, але утримати владу в своїх руках їм завадила ідеологічна обмеженість і недосвідченість у подібних справах.
За деякими даними, освіта України як держави відбулося 22 листопада 1917. Саме в цей день Центральна Рада оприлюднила Третій Універсал, проголосивши себе вищою владою. Правда, тоді вона ще не зважилася розірвати всі зв`язки з Росією, тому Україна на час стала автономною республікою. Можливо, така обережність політиків була зайвою. Через два місяці Центральна Рада зважилася на утворення держави. Україна була проголошена самостійною і повністю незалежною від Росії країною.
Взаємодія з австрійцями та німцями
Період, коли з`явилася Україна як держава, був непростим. З цієї причини Центральна Рада була змушена просити підтримки і захисту у європейських країн. 18 лютого 1918 був підписаний Брест-Литовський договір, згідно з яким Україна повинна була здійснювати в Європу масові поставки продовольства, а натомість отримувала визнання незалежності і військову підтримку.
Австрійці і німці за короткий період часу ввели війська на територію держави. На жаль, Україна не могла виконати свою частину умов договору, тому в кінці квітня 1918 року Центральна Рада була розпущена. 29 квітня до управління країною приступив Павло Скоропадський. Освіта України як держави давалося народу з великими труднощами. Біда в тому, що в країні не було хороших правителів, які змогли б відстояти незалежність підконтрольних територій. Скоропадський не протримався при владі й року. Вже 14 грудня 1918 він з ганьбою втік разом з союзними німецькими військами. Україна була кинута на поталу, європейські країни так і не визнали її незалежності і не надали підтримки.
Прихід до влади більшовиків
Початок 20-х років ХХ століття принесло багато горя в українські будинки. Більшовики створили систему жорстких економічних заходів, щоб хоч якось призупинити розвал економіки і врятувати новостворена держава. Україна від так званого «військового комунізму» постраждала найбільше, тому як її території були джерелом сільськогосподарської продукції. У супроводі озброєних загонів чиновники ходили по селах і силою відбирали зерно у селян. Доходило до того, що забирали з будинків свіжоспечений хліб. Природно, така атмосфера не сприяла збільшенню виробництва сільгосппродукції, селяни просто відмовлялися працювати.
До всіх нещасть додалася ще й посуха. Голод 1921-1922 років забрав життя сотні тисяч українців. Уряд прекрасно розумів, що метод батога далі використовувати недоцільно. Тому було прийнято закон про НЕП (нову економічну політику). Завдяки йому вже до 1927 року на 10% збільшилася площа оброблюваних земель. У цей період відзначається даний утворення держави. Україна потихеньку забуває про жахи громадянської війни, голод, розкуркулення. В оселі українців повертається добробут, тому вони більш поблажливо починають ставитися до більшовиків.
Добровільно-примусове входження в СРСР
В кінці 1922 року в Москві задумалися над об`єднанням Росії, Білорусії та закавказьких республік для створення більш стійких зв`язків. До того часу, коли утворилася Україна як держава, залишалося якихось сім десятиліть. 30 грудня 1922 представники всіх радянських республік схвалили план по об`єднанню, таким чином був створений СРСР.
Теоретично будь-яка з республік мала право вийти з союзу, але для цього вона повинна була отримати згоду комуністичної партії. На практиці здобути незалежність було дуже складно. Партія була централізованою і управлялася з Москви. Україна за величиною площі займала друге місце серед усіх республік. Столицею був обраний місто Харків. Відповідаючи на питання про те, коли утворилася Україна як держава, слід відзначити 20-ті роки ХХ століття, адже саме тоді країна здобула територіально-адміністративні кордони.
Оновлення і розвиток країни
Перша п`ятирічка вдихнула в Україні життя. За цей час з`явилося 400 нових підприємств, на країну припадало близько 20% від усіх капіталовкладень. У 1932 році була побудована Дніпропетровська гідроелектростанція, яка стала на той час найбільшою в Європі. Завдяки праці робітників з`явився Харківський тракторний завод, Запорізький металургійний комбінат, безліч Донбасівських заводів. За короткий час було вироблено величезна кількість економічних перетворень. З метою поліпшення дисципліни і підвищення працездатності були впроваджені змагання з дострокового виконання плану. Уряд виділяв кращих працівників і надавало їм звання Героя Соціалістичної Праці.
Україна в період Другої світової війни
У період 1941-1945 рр. в країні загинули мільйони людей. Більшість українців воювали на боці Радянського Союзу, але це не стосується Західної України. На цій території переважали інші настрої. На думку бойовиків ОУН, дивізій СС «Галичина», повинна була стати незалежною від Москви Україна. Історія утворення держави могла бути зовсім іншою, якби фашисти все-таки здобули перемогу. У те, що німці подарували б Україні незалежність, віриться насилу, але все ж обіцянками їм вдалося переманити на свою сторону близько 220 тисяч українців. Навіть після закінчення війни ці збройні формування продовжували своє існування.
Життя після Сталіна
Смерть радянського вождя принесла з собою нове життя для мільйонів людей, що проживали в СРСР. Новим правителем став Микита Хрущов, який тісно був пов`язаний з Україною і, ясна річ, протегував їй. За час його правління вона вийшла на новий рівень розвитку. Саме завдяки Хрущову отримала в свій склад півострів Крим Україна. Як держава виникла, це вже інша справа, але от свої адміністративно-територіальні межі воно сформувало саме в Радянському Союзі.
Потім до влади прийшов Леонід Брежнєв, теж виходець з України. Після недовгого правління Андропова і Черненко біля керма став Михайло Горбачов. Саме він вирішив кардинально змінити застійну економіку і радянську систему в цілому. Горбачову довелося подолати консерватизм суспільства і партії. Михайло Сергійович завжди закликав до гласності і намагався бути ближче до народу. Люди стали відчувати себе вільніше, але все ж навіть за Горбачова комуністи повністю контролювали армію, міліцію, сільське господарство, промисловість, КДБ, стежили за ЗМІ.
Здобуття незалежності
Дата освіти України як держави відома всім - це 24 серпня 1991 року. Але що ж передувало цій знаменній події? 17 березня 1991 відбулося опитування, завдяки якому стало зрозуміло: українці зовсім не проти суверенітету, головне, щоб він згодом не погіршив їх життєві умови. Комуністи всіляко намагалися утримати владу в своїх руках, але вона неминуче від них вислизала.
19 серпня 1991 реакціонери ізолювали Михайла Горбачова в Криму, а самі в Москві спробували перехопити ініціативу, оголосивши надзвичайний стан і сформувавши ГКЧП. Але у комуністів нічого не вийшло. 24 серпня 1991, коли з`явилася Україна як держава, Верховна Рада проголосила про незалежність країни. А вже через 5 днів діяльність комуністичної партії була заборонена парламентом. 1 грудня того ж року українці на референдумі підтримали Акт про незалежність і обрали свого першого президента - Леоніда Кравчука.
Протягом багатьох років відбувалося утворення України як держави. Карта країни часто змінювалася. Багато території були приєднані в Радянському Союзі, це стосується Західної України, частини Одеської області та Криму. Головним завданням українців є збереження сучасних адміністративно-територіальних кордонів. Правда, це вдається насилу. Так, третій президент України Віктор Ющенко в 2009 році віддав Румунії частину континентального шельфу. А в 2014 році Україна втратила і своєї перлини - півострова Крим, який перейшов до Росії. Чи вдасться країні зберегти свої території недоторканними і залишитися незалежною, покаже лише час.