Як відбувається компенсація відпустки при звільненні

Дуже часто між бухгалтерами та працівниками відділів кадрів виникають суперечки про те, чи належить компенсація відпустки при звільненні або ці дні пропадають. Трудовий Кодекс нашої країни на цей рахунок говорить у своїй статті № 127 про те, що гроші повинні бути віддані працівникові за всі невикористані ним дні всіх відпусток.

Якщо працівник бажає звільнитися сам, то він може звернутися із заявою про надання йому всіх належних календарних днів відпочинку з подальшим звільненням. Тоді в трудовій книжці вкажуть останній день відпустки. Цього зробити не можна, якщо працівник сам винен у порушенні трудового кодексу.

Компенсація невикористаної відпустки при звільненні повинна враховувати і основні і додаткові відпустки. У статті № 35 вказано, що надлишки у розмірі менше півмісяця виключаються з розрахунків, надлишки більше 15 днів округлюються до місяця повного.

Розрахунок відпустки при звільненні починають з визначення середнього значення або коефіцієнта. В залежності від займаної посади та виду виробництва кожному працівникові покладено певну кількість календарних днів відпочинку. Це число ділиться на 12 місяців і виходить число, яке вказує кількість відпускних днів у кожному місяці.

Далі компенсація відпустки при звільненні, який був не використаний, підраховується шляхом множення цієї цифри на кількість відпрацьованих місяців. Виходить число днів, за які треба відшкодовувати гроші. Цю цифру округляти не можна, так як в законі про це не написано.

Статті під номерами 28 і 29 вказують на те, що при відпрацюванні не менш 11 місяців розрахунок відпустки при звільненні являє собою повну компенсацію. Вона виплачується у вигляді середнього заробітку. У сезонних робітників відпустку нараховується в розмірі двох днів за один місяць праці. Тому, цей вид компенсації повинен бути їм виплачений після кожного сезону.

Якщо людину звільнили за прогул, він стає абсолютно безправним, і дуже часто компенсація йому не виплачується, що неправильно і є порушенням закону, в якому цей випадок особливим не є. Дні прогулів не повинні входити в загальний стаж роботи при підрахунку належних йому відпускних днів, але не більше того. Він може звернутися до суду і отримає не тільки все покладене, але й компенсацію за це.

Оплата повинна відбуватися не пізніше, ніж за три дні до відпустки, згідно зі статтею № 136, тому з компенсацією за невикористану відпочинок затримок бути не повинно, оскільки тут затримка присутня спочатку.

При порушенні передбачена виплата відсотків за ставкою не нижче 1/300 ставки рефінансування ЦБ РФ від суми боргу, причому за кожний день затримки. Час вимушених прогулів включається в трудовий стаж і враховується. Для розрахунків, які використовує компенсація відпустки при звільненні, важливий період компенсації, який береться рівним останнім дванадцяти місяців, але тільки повним. Якщо працівник звільняється в передостанній день місяця, цей місяць з розрахунків викидається, а якщо в останній день, то цей місяць враховується.

У деяких випадках правильним може бути не один розрахунок компенсації, а відразу два, тоді повинен вибиратися найкращий для працівника варіант. Це можливо, наприклад, при влаштуванні неповнолітнього на тимчасову роботу. Йому покладено відпустку в 31 день, як неповнолітньому. Крім того, він має право на 2 дні за кожен місяць. Вибирається оптимальний для нього варіант. Людям, які працюють за сумісництвом, теж покладений цей вид компенсації. Компенсація відпустки при звільненні піддається відрахуваннях страхових внесків. Якщо працівник відпрацював 11 місяців і встиг за цей час відгуляти авансом відпустку, то з нього можуть утримати гроші за один невідпрацьований місяць, що дорівнює 2,33 дня відпустки за середнім заробітком.