Невикористану відпустку: розрахунки, виплати, податки
Кожен співробітник, незалежно від посади, заробітної плати та рівня освіти має право на відпустку, гарантований йому державою. Але, як показує практика, планову відпустку далеко не завжди використовується і як у роботодавця, так і у співробітника виникає цілком закономірне питання: чи можна невикористану відпустку куди-небудь перенести або зовсім замінити на якусь суму.
Варіант з грошовою компенсацією можливий, але далеко не у всіх випадках. Згідно з кодексом законів про працю та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють взаємодію між роботодавцем і працівниками, останні мають право отримати компенсацію за невикористану відпустку в двох випадках. Перш за все, це звільнення людини, який не відпрацював одинадцяти місяців. Друга ситуація пов`язана зі співробітниками, які продовжують працювати на підприємстві, але при цьому з тих чи інших причин не можуть використовувати своє законне право на відпочинок.
Далі ми постараємося максимально докладно розглянути кожен з вищеописаних випадків і розповімо, як же виробляти розрахунок невикористаної відпустки.
Отже, звільняючись, людина має право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні планового відпочинку. Крім цього повинні бути оплачені і додаткові відпустки, передбачені законодавством людям з дітьми. Слід зазначити, що датою звільнення вважається не той день, коли співробітник припинив виконувати свої обов`язки, а дата, наступна за останнім днем компенсованого відпочинку.
Відзначимо, що інші відпустки, які з тих чи інших причин не були використані, не компенсуються. Тут йде мова про такі види позапланових відпусток, як творчі, навчальні, відпустки, пов`язані з народженням дитини.
Наприклад, співробітник підприємства звільняється, при цьому пропрацювавши 7 місяців. У цьому випадку невикористану відпустку компенсується за наступною схемою: 2,33 * 7 місяців = 16 днів відпустки. Ці 16 невикористаних днів відпустки повинні бути повністю оплачені.
У законодавстві також зазначено, що роботодавець не має права не надавати щорічну відпустку співробітникам два роки поспіль. Це означає, що кожен працівник може отримати грошову компенсацію тільки за кожен другий невикористану відпустку, а інше передбачене законами час він повинен відпочивати.
Існує також ціла група працівників, для яких заміна планового відпустки грошовою компенсацією заборонена. Це, в першу чергу, вагітні жінки, неповнолітні співробітники, а також люди, що працюють на шкідливих або небезпечних для здоров`я підприємствах.
Виплачуючи компенсацію за невикористану відпустку, роботодавець зобов`язаний розрахувати і перерахувати податок на дохід фізичної особи, який якраз і розраховується виходячи з цієї суми. Якщо ж людина звільняється, то невикористану відпустку податки за який розраховані, повинен бути сплачений в день звільнення, а сума податку перерахована до бюджету. Фактично виходить, що податки повинні бути перераховані не пізніше дня отримання працівником усієї суми компенсації.
Якщо ж працівник не звільняється, але на його прохання, вираженої в письмовій формі, за невикористану плановий щорічний відпочинок видається грошова компенсація, то розрахунок податкових відрахувань проводиться за іншою схемою. В указах Міністерства фінансів значиться, що такі виплати повинні обкладатися податком відповідно з єдиною системою оподаткування. У той же час, якщо податкові відрахування аз невикористану відпустку, компенсується працівнику, який не звільняється, зменшують податкову базу організації, їх слід розраховувати, ґрунтуючись на нормах єдиного соціального податку. Інакше сума виплат працівникові не підлягає оподаткуванню.
Як бачите, розрахунок компенсації невикористаної законного відпочинку досить складне завдання, але розібравшись у всіх тонкощах, ви зможете легко її владнати.