Три гілки влади: короткий огляд
Пристрій будь-якого сучасного держави можна уподібнити розлогих дерев. Від основного стовбура відходять три гілки влади, кожна з яких несе певне навантаження, а всі разом вони забезпечують роботу механізмів державного управління.
Вперше така схема була запропонована англійським філософом Джоном Локком в сімнадцятому столітті. Дана ідея поділу влади на пов`язані між собою гілки є характерною рисою правових держав. Найбільш повний розвиток вона отримала в працях французького мислителя Шарля Луї Монтеск`є, який сформулював поняття «3 гілки влади», з деякими змінами дійшов до наших днів.
Першою з цих гілок, законодавчої, належить виключне право прийняття законів, вона здійснює свої функції через представницький орган влади - парламент, в який народ делегує представників допомогою виборів. Законодавчі збори (один із синонімів парламенту) є тією єдиною інстанцією в державі, яка після ретельного розгляду на парламентських слуханнях приймає ті чи інші закони або поправки до них.
Парламент, таким чином, уособлює собою законодавчу гілку державного древа, вдобавок він регулює фінансову сферу, стверджуючи запропонований урядом бюджет, вирішує масу інших питань, що відносяться до зовнішній і внутрішній політиці країни.
Крім законодавчої, три гілки влади поділяються на виконавчу і судову.
До органам виконавчої влади, перш за все, відноситься урядовий кабінет на чолі з прем`єр-міністром. Уряд забезпечує виконання законів та інших законодавчих актів. В регіонах вона здійснюється за допомогою місцевих органів виконавчої влади або виборними органами місцевого самоврядування.
Крім законодавчого та виконавчого компонентів, конструкція «три гілки влади» включає в себе і судовий.
Його характеризує в першу чергу правосуддя - особлива державна діяльність, покликана вирішувати спірні питання в судовому порядку.
Судова влада повинна строго стежити за дотриманням законності і реалізацією правосуддя відповідно до норм кримінально-процесуального та господарського права. Цій меті служить, наприклад, такий орган судової влади, як прокуратура. Крім того, судові органи, зокрема, Конституційний суд, виконують функцію нагляду за двома іншими гілками влади відповідно до найважливішим у структурі справді демократичної держави принципом поділу влади.
Три гілки влади, будучи відокремленими, повинні не тільки взаємодіяти і доповнювати один одного, але і за допомогою так званої системи стримування і противаг постійно перебувати в рамках правового поля. Цій же меті служить і пост президента країни - не тільки глави держави, а й гаранта конституційних прав громадян. Основним же в діяльності президента є узгодження ефективної роботи органів усіх трьох гілок влади у проведенні основних напрямів політики держави.