Принципи податкового права в ретроспективі становлення економічної науки

Науковий ретроспективний аналіз розвитку податкового права неможливий без розгляду зарубіжного досвіду економічної та фінансової наук в даній галузі дослідження. Розуміння податку як невід`ємної ознаки держави породило ряд різних точок зору на його сутність, призначення, прийнятний механізм справляння, юридичне обгрунтування вилучення, юридичний склад та принципи оподаткування. Якщо економічні науки перебувають у постійному пошуку принципів, які змогли б відповісти на питання: як правильно сформулювати принципи і функції податкового права, як оптимально збирати податки, зберігаючи баланс приватних і публічних фінансів, то юридичні науки намагаються відповісти на питання: як регулювати такого роду діяльність при збереженні гармонії приватних і публічних інтересів.

Суспільні відносини, склалися в європейських державах періоду XVIII - XIX ст. і практика стягування податків, значно випереджали наукові досягнення мислителів у галузі оподаткування, що породило виникнення різних точок зору на необхідність, справедливість і обгрунтованість практики стягування податків державою. Висування різних концепцій щодо того, якими мають бути принципи податкового права, відбувалося в рамках фінансової думки.

Однак ця обставина, не перешкоджає детальному дослідженню принципів оподаткування в рамках податкового права. В обґрунтування даної позиції можна навести такі аргументи:

- по-перше, наука податкового права знаходиться в безпосередньому взаємозв`язку з економічними науками в галузі оподаткування, бо будучи предметом дослідження, базові ідеї податкового законодавства розвиваються під впливом економічних та організаційних основ оподаткування, якими і є та принципи податкового права, і принципи податкового контролю-

- по-друге, механізм корекції податків на державному рівні неможливий без правової регламентаціі-

- по-третє, існує поділ понять принципи оподаткування і принципи податкового права. Перші - це фундаментальні ідеї економічного характеру, сформульовані на основі відповідної практики. Вони породжують інший феномен - норм і положень податкового законодавства.

Становлення і зародження теорії податків традиційно відносять до вчення А. Сміта. Він вперше чітко сформулював чотири принципи оподаткування, які пізніше були названі «декларацією прав платників» і переважно відстоювали інтереси платників податків. Заслуга А. Сміта полягає не в пріоритетному відкритті принципів, а в точної формулюванні їх змісту.

Ці принципи податкового права наступні: принцип справедливості, принцип визначеності податку, принцип зручності сплати, принцип економії.

Принцип справедливості полягає в обов`язку підданих будь-якої держави брати участь у покритті витрат останнього пропорційно своїй платоспроможності. Відповідно до теорії А. Сміта першим принципом відповідає практика пропорційного обкладання, сутність якої полягає в обов`язку платників податків з різними доходами віддавати в бюджет держави рівні частки.

Визначеність податку трактується в рамках неприпустимість встановлення невизначеного податку, тобто він обов`язково повинен містити суму платежу, термін і спосіб сплати.

Зміст принципу зручності сплати в тому, що податок повинен стягуватися у зручний для платника час і найбільш зручним способом.

І, нарешті, принцип економії передбачає необхідність мінімізації витрат по вилученню податку.

На сучасному етапі розвитку суспільних відносин принцип справедливості хоча і не втратив свого первісного значення, але зазнав значної трансформації у зв`язку з мінливими умовами в економічній, правовій, соціальній сферах життєдіяльності людства. Він розглядається в двох аспектах: в горизонтальному і вертикальному. Суть принципу справедливості «по горизонталі» полягає в наступному: суб`єкти, що знаходяться в рівному становищі і Наявний доход, у другій однакова податкова база, зобов`язані платити податок за єдиною ставкою. Принцип справедливості «по вертикалі» передбачає, що суб`єкти з різними матеріальними можливостями зобов`язані відчужувати різні частки своїх доходів.

Отже, розглянувши найбільш значущі дослідження історичної спадщини економічного і фінансового характеру, необхідно зазначити, що відповідно до реалій зародження і розвитку якісно нової економіки того часу були доктринально вироблені різні концепції, що включають ті чи інші принципи податкового права, які є результатом як наукового, так і практичного осмислення й аналізу податкових взаємодій між державою і суспільством.