Синдром Дауна. Ознаки та лікування захворювання

Синдром Дауна - це генетична аномалія, що виникає внаслідок збільшення кількості хромосом на одну одиницю, тобто їх 47 замість належних 46-ти. Такі діти народжуються поза залежністю від соціального статусу їхніх батьків чи кольору шкіри. Вчені не можуть точно відповісти, чому з`являється 47 хромосома, а значить, не можуть знайти ліки, щоб ця аномалія не з`явилася.

Синдром Дауна. Ознаки при народженні

Це захворювання визначається ще в утробі матері, адже з самого народження малюк відрізняється від собі подібних. У пологовому відділенні обов`язково поставлять попередній діагноз і видадуть направлення на обстеження, які підтвердять або спростують думку лікарів-неонатологів. Отже, ось основні ознаки, за якими визначають синдром:

• розкосі очі: через це раніше хворобу називали монголізмом;
• пласке обличчя і маленька голова;
• висунутий назовні язик за рахунок маленької порожнини рота;
• короткі кінцівки і пальці, на руках мізинці загнуті внутрь;
• шкірна складка на шиї і плоский затилок;
• брахіцефалія;
• площину переносіци;
• занадто рухливі суглоби і фригідність м`язів;
• наявність епікант (або епікантуса - так званої "монгольської складки").

Ці та інші відхилення вказують на те, що у дитини синдром Дауна. Фото таких малюків (як це не дивно) нерідко викликає розчулення навіть з урахуванням їх аномалії.

Синдром Дауна. Ознаки, які проявляються під час росту малюкаВ процесі дорослішання у маленького пацієнта можуть з`явитися й інші, які вказують на хворобу фактори:

• коротка шея;
• на долоньках утворюються поперечні складки;
• порушується будова зубів і їх ріст;
• деформування грудіни;
• укорочений ніс.

Крім цього також присутні порушення в роботі різних органів або їх захворювання. Наприклад, порок серця, проблеми зі слухом і напади епілепсії, перебої в роботі ендокринної системи.

Що можна зробити?

Синдром Дауна, ознаки якого описані вище, не лікується. Тобто, в медицині ще немає такого засобу, який би повністю усувало всі прояви хвороби. Після відвідування лікаря будуть призначені необхідні кошти, які будуть підтримувати малюка і його здоров`я на належному рівні, однак ніякого дива від них чекати не варто. Ось що необхідно робити:

• регулярно відвідувати лікарню і фахівців, які будуть не тільки контролювати стан пацієнта, але й допоможуть у розробці програм, що дозволяють малюкові швидше адаптуватися до навколишнього світу;
• постійно займатися з дитиною: рухливі ігри, спів, розмови, вправи або гімнастика, масажі, навчальні програми - все це повинно бути спрямоване на розвиток крохі;
• після того як маленька людина почне говорити, нехай навіть складами, можна потихеньку вчити його повзати і ходити, впізнавати предмети. Обов`язково потрібно показати йому інших дітей, привчати його до спілкування. Поступово потрібно привчати дитину їсти самостійно і проситися в туалет. Власне, все це проробляється і з звичайними дітьми, проте пацієнти з синдромом Дауна роблять це трохи повільніше, їм потрібно більше уваги і часу для запам`ятовування.

Висновок

Чим більше батьки приділяють часу чаду, тим більша ймовірність того, що після 3-4 років з`явиться можливість віддати його в сад-який це буде варіант (спеціальний заклад або звичайне) - вирішувати батькам. Після вдалого закінчення дошкільного закладу деякі діти можуть піти до школи, а після 9 або 11 класу іноді здатні навіть отримати середню спеціальну освіту і влаштуватися на роботу. Тобто дитина, подорослішавши, зможе отримати роботу, бути в колективі і утримувати себе, а це вже грандіозний крок вперед, навіть не крок, а величезний стрибок! І все це завдяки наполегливості та любові батьків.

Діти, що мають синдром Дауна (ознаки якого нам вже відомі), мають повне право на повноцінне життя. Практика показала, що такі дітки можуть стати чудовими товаришами, вони дуже доброзичливі і ласкаві. Що стосується освіти - вони здатні і цілком здатні навчатися, відрізняються уважністю. Можливо, малюки не завжди щось вміють або розуміють, проте часто такі люди бувають обдарованими, мають схильність до мистецтва. Не варто їх обмежувати, діти повинні розвиватися і розширювати свій кругозір.