Що таке дуоденальне зондування

Для діагностики та лікування захворювань печінки, а також желчновиводящіх шляхів застосовується дуоденальне зондування. Метою процедури є отримання для дослідження вмісту дуоденум (duodenum - дванадцятипалої кишки). Складається воно переважно з секрету підшлункової залози спільно з жовчю.

За допомогою даного дослідження також робиться висновок про працездатність і стан наступних внутрішніх органів:

• дванадцятипала кишка,
• жовчний міхур,
• жовчні протоки,
• підшлункова залоза,
• печінку.

У деяких випадках виявляються патології вищеперелічених органів.

Дуоденальне зондування проводиться і в лікувальних цілях. В даному випадку відповідні лікарські препарати вводяться через спеціальний дуоденальний зонд.

Зонд дуоденальний

Являє собою стерильну тонку гумову трубку, 1,5 метра завдовжки з діаметром просвіту 2,3 міліметра. На вводимом в шлунок кінці трубка містить металеву оливу з отворами, порожню усередині.

Дуоденальне зондування. Підготовка, процес проведення

• Пацієнта необхідно підготувати психологічно, переконавши його в повній безпеці проведених маніпуляцій.
• Дуоденальне зондування хворому проводять в спеціальному приміщенні натщесерце. Напередодні проведення пацієнт приймає підшкірно або всередину розчин атропіну, вечеря повинна бути легким, що виключає продукти, що провокують газоутворення. Це чорний хліб, картопля, молоко.
• Хворому слід прополоскати рот антисептичним розчином.
• На дуоденальному зонді зазначається відстань від зубів до пупка пацієнта в положенні стоячи.
• Олива, яку можна змастити гліцерином, вкладається в рот хворому.
• Її проштовхують за корінь язика і пацієнт, розслабившись і глибоко дихаючи, виробляє ковтальні руху.
• Таким чином, зонд поступово заковтується аж до проходження оливи в дванадцятипалу кишку. Зазвичай вона туди потрапляє в перебігу від одного до двох годин.
• Хворий укладається на правий бік, а за допомогою введеного зонда в приготовлену заздалегідь пробірку відкачується порція «А» дуоденального вмісту. Це змішаний з жовчю сік дуоденум. Колір рідини зазвичай світло-жовтий.
• Через дуоденальний зонд вводиться спеціальний подразник і через невеликий проміжок часу (5-10 хв.) Отримують порцію «В». Це концентрована темна, оливкова жовч із жовчного міхура. У разі якщо протягом чверті години вміст взяти не вдається, то подразник вводять повторно.
• Після повного спустошення жовчного міхура отримують прозору рідину, яка є сумішшю кишкового соку і печінкової жовчі - порцію «С».

Всі порції жовчі отримати не завжди вдається навіть і у цілком здорових людей, через відсутність рефлексу при введенні подразника. Тим не менш, в деяких випадках дуоденальне зондування може застосовуватися пятифазний методом, що передбачає 5 фаз виділення жовчі.

Дуоденальне зондування хроматичне

• Приблизно за двадцять годин перед проведенням процедури зондування пацієнту дають прийняти желатинову капсулу метиленового синього. Це робиться через дві години (але не раніше) після легкої вечері.
• З ранку проводиться традиційне дуоденальне зондування. При цьому жовч забарвлюється в синій колір. Це відбувається тому, що метиленовий синій знебарвлюється при проходженні через в печінкову жовч через кров. При надходженні в жовчний міхур його колір відновлюється знову, фарбуючи жовч.

При такому методі існує можливість точного визначення кількості жовчі міхура, а також проведення ряду інших досліджень. Цей метод діагностики жовчних шляхів є досить ефективним.

Можливо, також з метою лікування паразитоза введення через зонд антибіотиків, коли проводиться дуоденальне зондування. На паразитів при цьому йде прямий вплив відповідних препаратів.

У дітей техніка та порядок проведення зондування такі ж, з урахуванням вікової специфіки.