Стратегічний план компанії
З того часу, як економіка країни перейшла на ринкові відносини, стратегічний план і будь-які види планування були відставлені і забуті. Цей факт можна пояснити тим, що багато бізнесменів і менеджери великих компаній стали більше довіряти «невидиму руку ринку». У той же час практика ведення справ змусила переглянути такий підхід і повернутися до важелів управління, в тому числі і до стратегічного планування.
Насамперед, треба сказати, що стратегічний план - це документ, який виражає довгострокові завдання і цілі компанії. У ньому міститься інформація про стан зовнішнього середовища і про внутрішню структурі підприємства. Якщо говорити про часовому відрізку, то документ розробляється на 10-15 років. Його основою є так звана місія підприємства. Ця основоположна ідея має бути присутня у плані, незалежно від сфери і масштабів його діяльності.
Стратегічний план розвитку підприємства включає в себе три взаємопов`язаних розділу. Для того щоб більш чітко відповісти на питання про те, що таке місія компанії, треба представить, якою вона буде через ці півтора десятка років. В даний час ця інформація цілком конкретно прописана в статутних документах, якщо йдеться про акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю. Хоча й індивідуальний підприємець вправі ставити собі такі ж завдання і намічати відповідні перспективи.
На практиці багато бізнесменів зводять стратегічний план до отримання прибутку. Звичайно, це найважливіша характеристика результатів діяльності підприємства за певний період. Як відомо, бувають періоди, коли робота призводить до збитків. Є думка, що прибуток відноситься до суто внутрішнім проблемам. І виставляти її в якості стратегічного завдання на багато років вперед - не зовсім точне рішення. Приміром, стратегічна місія концерну «Газпром» полягає в тому, щоб створювати для людей більш комфортні умови для проживання.
Другий момент, після того як основна мета поставлена, полягає в тому, щоб сформулювати довгострокові і короткострокові завдання, які треба вирішити в процесі досягнення поставленої. Стратегічний план повинен містити загальну спрямованість з розвитку виробничої бази та підготовки кадрів. Сьогодні багато компаній займаються виробництвом і установкою пластикових вікон. Багато хто з них задовольняються тим, що живуть поточними замовленнями. Більш просунуті, якщо можна так висловитися, займають іншу позицію.
Вони проводять модернізацію діючого обладнання. Розширюють виробничі площі. Додають в лінійку своєї продукції нові позиції. Вдобавок до установки вікон, клієнтам пропонуються послуги з монтажу натяжних стель. А для того щоб розширювати сферу діяльності, необхідно залучати додаткові кадри. І не просто залучати, але і підвищувати їх кваліфікацію. Всі ці та багато інших процесів повинні знайти відображення в документі, який називається "стратегічний план".
Тут треба зробити одне зауваження. Всі перераховані вище заходи необхідно проводити для того, щоб закріпити свою присутність на ринку. За своєю суттю, це і буде тією стратегічною метою, про яку йдеться в плані. У чинному законодавстві є норми, які обмежують максимальну частку ринку, яку може займати одна компанія. Значить, можна поставити саме цю мету. Наприклад, треба зайняти 30% ринку у виробництві та установці пластикових вікон. Якщо цей рубіж буде перевищений, вступлять в дію антимонопольні механізми. Цього допускати не слід.
З урахуванням цієї обставини, стратегічний план повинен містити і третій розділ - той, який регламентує механізм управлінських рішень. Всім відомо, що знаменитий підприємець Форд приймав важливі рішення самостійно. У теж час він спирався на думки експертної ради, який діяв у його компанії. На цей аспект діяльності - механізм прийняття рішень - потрібно звертати особливу увагу при стратегічному плануванні.