Управління оборотними коштами підприємства на основі мікрологістичної моделі

Логістична система - це складна структурована сукупність елементів, взаємопов`язаних в єдиному процесі і мають спільні цілі організації бізнесу. Мікрологістична система - це логістичне управління оборотними коштами підприємства (ОС) на мікрорівні, тобто на рівні підприємства.

У найзагальнішому вигляді таке управління включає наступні цикли:

1. визначення структури ОС, їх оборотності і рентабельності, уточнення, що собою являє політика управління оборотними активами підприємства;
2. наступним за логікою слід фінансовий цикл, на якому визначається його тривалість і проводиться розрахунок і аналіз структури ОС для фінансового циклу даного конкретного підприємства;
3. управління запасами (УЗ) і собівартістю готової продукції (СДП) ;
4. управління дебіторською заборгованістю - це дії по її контролю та аналізу, укладання контрактів, аналіз балансу, розрахунок інкасації.

У даній статті буде розглянута структура мікрологістичної системи управління, що складається з підсистем управління матеріальними та грошовими запасами підприємства. Механізм планування, на якому вибудовується управління оборотними коштами підприємства, матеріальними та грошовими запасами на основі принципів логістики дозволяє оптимізувати використання запасів і супутнє зміна запасу фінансових ресурсів у часі.

Основними параметрами управління запасами таких ресурсів підприємства, як готової продукції і незавершеного виробництва при застосуванні стратегії з фіксованою виробничої партією є обсяг виробничого замовлення і точка виробничого замовлення. На вхід керованої мікрологістичної підсистеми від постачальників надходять матеріальні ресурси, які зберігаються на складі. Потім вони надходять у виробництво на першу виробничу стадію і перетворюються в незавершене виробництво з певною інтенсивністю. Незавершене виробництво надходить на другу виробничу стадію і перетвориться в незавершене виробництво з іншого, більш високою інтенсивністю і т.д. Після закінчення останньої виробничої стадії, на виході виходить готова продукція, яка надходить на склад підприємства. Звідси вона відвантажується споживачеві.

У даній моделі управління оборотними коштами підприємства і регулювання рівня запасу продукції на складі здійснюється наступним чином. Від споживача надходить попит на партію готової продукції. Запас на складі контролюється тільки в період надходження попиту на неї. Потім поточний запас на складі за вирахуванням попиту на готову продукцію порівнюється з точкою виробничого замовлення. Якщо на складі є в наявності потрібне споживачеві кількість готової продукції, то відбувається негайна її відвантаження споживачеві в необхідному обсязі, при цьому час виконання замовлення виробником мінімально. У випадку, якщо на складі немає в наявності необхідної кількості готової продукції, то негайна відвантаження її не відбувається, а попит споживача затримується. При цьому подається замовлення на виробництво готової продукції в необхідному обсязі. З моменту надходження попиту від споживача до моменту відвантаження поточний запас на складі перевіряється щодня.

Через певний час (час виготовлення першої одиниці продукції) після відновлення виробничого процесу на склад надходить готова продукція з вказаною інтенсивністю, і запас її починає поповнюватися. З плином часу запас поповнюється до необхідного рівня і тоді відбувається відвантаження готової продукції через оптимальний час.

Аналогічним чином здійснюється управління оборотними коштами підприємства у сфері регулювання рівня запасу незавершеного виробництва на складі. Щодня тут контролюється запас незавершеного виробництва. Потім поточний запас на складі порівнюється з точкою виробничого замовлення. У разі якщо перший показник більше другого, то ніяких дій з регулювання рівня запасу незавершеного виробництва не робиться. Якщо замовлення не подавався, то подається замовлення на виробництво партії незавершеного виробництва в необхідному обсязі. Через деякий час після відновлення виробничого процесу на склад починає надходити незавершене виробництво із заданою інтенсивністю і запас незавершеного виробництва починає поповнюватися.

Такі методи управління оборотними коштами можна застосувати і при регулюванні рівня запасу матеріальних ресурсів на складі. Ще раз описувати такий алгоритм немає необхідності, він аналогічний вже описаним вище.

Слід враховувати при здійсненні даної моделі управління, що в якості зовнішніх впливів на об`єкт управління тут виступають попит на партію і терміни реалізації замовлення.