Розрахунок значення "людино-годину"

Дуже важливо дізнатися визначення цієї величини. Навіщо і з якою метою її ввели, як вона допомагає при розрахунках заробітної плати і фактично відпрацьованого часу. Все це можна дізнатися нижче.

Визначення значення

Це одна з одиниць розрахунку робочого часу. Вона показує кількість виконаної роботи за одну годину певного робочого часу. Розрахунок цієї величини дозволяє оптимізувати будь-яку роботу (виробництва, офісу інше). Також ця одиниця виміру дозволяє оцінити:

1. Необхідну кількість затраченої праці на виконання конкретного завдання.
2. Витрати на працю працівників.
3. Терміни виконання конкретного завдання.

Величина «людино-годину» приблизна. Вона тісно взаємопов`язана з одиницею виміру «деньго-годину». Ця величина більш конкретна і дозволяє визначити рівне співвідношення робота-зарплата-терміни виконання.

Приклад. Марія Іванівна працює оператором в поштовому відділенні. Вона - трудова одиниця - один людино-годину. Робочий день у оператора триває 8 годин. Але в один день Марія Іванівна приймає по 50 клієнтів, а в іншій - по 5. При цьому людино-години не змінюються. А деньго-годинник якраз визначають, скільки фактично було докладено праці працівника і яке він за це отримав грошову винагороду.

Як розрахувати людино-годину

Формула розрахунку така:

• Ч = Х * Т, де

Ч - людино-годинник-
Х - кількість працівників-
Т - фактичний час, витрачений на виконання роботи.

З формули виходить, що 100 людино-годин - це відпрацьовані години бригадою в 20 чоловік за 5 годин, або ж в 50 чоловік за 2 години, або ж праця одного працівника за 100 годин.

Формула розрахунку вартості людино-години одного працівника виглядає наступним чином:

• Ц = ЗП: РЧ, де

Ц - вартість людино-години-
ЗП - заробітна плата одного працівника за місяць (чиста) -
РЧ - кількість робочих годин на місяць.

У цю останню величину (РЧ) не входять годинник:

• відпусток (щорічних, додаткових, за свій рахунок і інш.) ;
• перерв (на обід, а також більш тривалих перерв у зв`язку з простоєм підприємства) ;
• змін вахти;
• страйків, мітингів і проч.;
• тимчасових відлучень від роботи (телефонних дзвінків, не пов`язаних з роботою, перекурів і інш.).

Приклад розрахунку вартості людино-години

Оператор працює місяць по 8 годин на день. Заробітна плата його за цей період становить 5000 рублів. У цьому календарному місяці він відпрацював 19 днів (по факту). Вартість людино-години оператора становитиме: 5000: 19: 8 = 33 (рубля / год).

Розрахунок людино-години, а точніше його вартості, залежить також від деяких складових: фінансової, тимчасової, емоційної, іміджевої, цільовий. Фінансова складова визначає витрати підприємства на працю працівника. Тимчасова складова - витрати часу працівника і його помічника на виконання завдання. Емоційна складова передбачає працю працівника в колективі (вплив робочої одиниці на трудову атмосферу). Іміджева складова визначає положення нового співробітника в колективі. Цільова складова показує ефективність роботи трудовий одиниці.

Де застосовується даний розрахунок

Розрахунок людино-години і його вартості застосовується на всіх підприємствах, в організаціях, компаніях та ін., Де є наймані робітники. Він визначає робочий час всіх співробітників. Його визначають за допомогою календарних, табельних, максимально можливих і фактично відпрацьованих годин.

• Календарні - сума годин працівника (колективу) за звітний період, включаючи святкові та вихідні дні.
• Табельні - це ті ж календарні, але за вирахуванням святкових і вихідних днів.
• Максимально можливі - ті, які може подужати працівник (колектив) за певний період.
• Фактично відпрацьовані - ті, за які виконується певна завдання без відлучень.

Також дана одиниця виміру застосовується в розрахунку коефіцієнта використання робочого часу, формула якого наступна:

• К = Тд: ТДР, де

К - коефіцієнт використання робочого часу однієї трудової едініцей-
Тд - відпрацьовані людино-годинник-
ТДР - максимально можливі відпрацьовані години.

Трудовитрати і людино-години

Існує ще таке поняття як нормативні трудовитрати (людино-години), формула яких визначається за тією ж схемою, що й звичайні людино-години. Різниця полягає в тому, що на певну роботу встановлена норма часу і задіяних трудових одиниць (сюди також входить нормативна вартість роботи за 1 годину певної діяльності).

Трудовитрати є складовою величиною у визначенні трудомісткості, формула якої така:

• Тр = Тз: Про, де

Тр - трудоемкость-
Тз - трудовитрати (людино-годину) -
Про - обсяг виробництва (виконуваної роботи).

Трудомісткість буває: повна (сума всіх трудоемкостей), технологічна (розраховується по етапах - вузлам, деталям, виробам і інш.), Виробнича (витрати робітників на одну продукцію), а також трудомісткість обслуговування (трудовитрати допоміжних робітників, які обслуговують виробництво) і управління (трудомісткість начальства).

Подібні величини

До подібних величинам відносяться человеко-:

• день (за один робочий день, який може тривати і 8 годин, і 12, і 4) - ця величина не залежить від фактично відпрацьованих годин, найчастіше її застосовують при плануванні тривалих проектів;
• тиждень (дорівнює п`яти людино-днях), залежить від попередньої велічіни;
• місяць (за один робочий місяць, який рівний 24 людино-днях) ;
• квартал (за три робочих місяця) ;
• рік (за весь робочий рік) та інш.

Дані величини внесені для більш зручного розрахунку праці працівників. Наприклад, для табельного обліку підприємства. Це дає можливість обчислити повну зайнятість найманих робітників, визначити заробітну плату, підрахувати відвідуваність і неявки (прогули).

Оцінка трудового потенціалу

Дана одиниця виміру дозволяє визначити об`ємну величину трудового потенціалу, яка, в свою чергу, встановлюється через сукупний фонд робочого часу. Тобто оцінка трудового потенціалу визначається шляхом розрахунку людино-годин за робочий, неробочий і частково відпрацьований час. Людино-годину - це показник обсягу праці полногодових працівників, а також тих, хто зайнятий не всі встановлений робочий час. Цей показник найбільш чітко відображає динаміку роботи підприємства і стабільний як обрахована величина.