Увага, спаржа: вирощування і догляд

Багатьом знайомий аспарагус, який застосовується для оформлення букетів. Однак не всім відомо, що це і є спаржа, яка не так давно з`явилася на магазинних прилавках. Зазвичай її можна побачити в замороженому або консервованому вигляді, так як свіжий урожай прибирають нетривалий час - в квітні і на початку травня. Цей багатий вітамінами овоч дуже корисний, в ньому міститься велика кількість вітамінів А і С, а також багато речовин, що стимулюють процеси травлення.

Варто сказати, що чимось екзотичним спаржа, вирощування якої цілком доступно на присадибних ділянках, не є. Однак треба зазначити, що перший урожай можна отримати лише через кілька років, тому садівникам варто запастися терпінням, але згодом ця рослина зможе плодоносити близько двох десятків років. У їжу вживаються молоді пагони спаржі, які збирають ранньою весною, що зручно, так як в цей час практично немає свіжих овочів.

Існує два способи посадки цієї рослини: вирощування спаржі з насіння або за допомогою відводка кореневища. Подбати про ділянку, де вона буде рости, слід ще восени. В цей час грунт скопував і вдобрюється.

Якщо вибраний перший спосіб, то необхідно придбати насіння спаржі. Відразу потрібно обмовитися, що розмноження насінням складніше, тому що не факт, що схожість буде стовідсотковою. Навесні насіння вимочуються кілька годин в розчині марганцівки, потім викладаються для проростання. Для цього рекомендують використовувати торф`яні таблетки або вологі тирсу. Через 7-10 днів проклюнулися насіння слід висіяти в торф`яної стаканчик на невелику глибину. Через кілька днів з`являються сходи. До середини літа рослина повинна досягати висоти близько 10 см, що дозволить висадити його в грунт. Молодий аспарагус вимагає частого поливу, підгодівлі, розпушування грунту. На наступний рік, у березні-квітні, він пересідає на постійне місце.

Іншим способом размножнія спаржі є розподіл кореневищ. Для цього купується кореневище, на якому повинні бути видні молоді пагони. Такий спосіб більш надійний, ніж використання насіння, тому вважається переважніше. Рекомендується посадити рослину восени, але можна зробити це і навесні. Відстань між сусідніми кущами має бути не менше метра. Розміри траншеї, яка викопується для посадки, повинні бути 35 см в глибину і півметра завширшки. На її дно викладаються кореневища, поливаються і засипаються землею. Якщо посадка проводиться навесні, то краще залишити невелике заглиблення в траншеї, щоб зручніше було поливати, осіння ж посадка передбачає створення горбка заввишки близько 10-20 см, який захищатиме пагони від морозу. Роблячи ці маніпуляції, можна подумати, що спаржа, вирощування якої доставляє стільки клопоту, дуже вибаглива рослина. Однак це не зовсім так, адже дана культура добре витримує і морози, і високі температури.

Періодично молоді пагони підгодовуються добривами. Варто відзначити, що спаржа, вирощування якої відбувається не занадто швидко, вимагає рясного поливу, особливо в літній період. Перед заморозками рослина обрізається таким чином, щоб залишилося близько трьох сантиметрів від землі, а коріння прикриваються соломою або шаром листя.

На наступний рік аспарагус вже дасть молоді пагони, але обрізати їх поки не варто, так як це може призвести до загибелі всього куща. У цей рік рослина буде вимагати до себе більше догляду. Його слід поливати, розпушувати грунт і періодично підгодовувати добривами. На третій рік життя спаржі вже можна збирати урожай. Для цього пагони зриваються біля землі або зрізаються ножем на кілька сантиметрів під землею. Не рекомендується збирати всі пагони з однієї рослини, так як воно може загинути, необхідно залишити близько 30%.

Спаржа, вирощування якої потребує трохи зусиль, морозостійка і невибаглива. Тому садівники часто культивують її на своїх ділянках.