Фінансування інноваційної діяльності

Фінансування інноваційної діяльності передбачає включення взаємопов`язаних елементів, що складаються в ієрархічному підпорядкуванні, і специфічних функціональних особливостей, а також джерел надходження фінансових засобів, механізмів контролю, механізмів акумуляції та повернення коштів, авансованих в інвестиційні процеси. В якості найважливішого узагальнюючого показника, що дозволяє визначити кінцевий результат діяльності у сфері інновацій, виступає зростання віддачі фінансів від реалізації інноваційних проектів.

Фінансування інноваційної діяльності за своєю суттю являє собою діяльність по залученню, подальшому використанню і розподілу капіталу, а також з управління на ринку ризикових вкладень. За своєю суттю фінансове забезпечення відбивається у функціональних напрямках впливу сфери фінансів на інноваційну діяльність з позиції таких відносин, як відтворення, розподіл і контроль. Якщо говорити про відтворювальної функції, то тут мова йде про те, що фінансові ресурси стають стимулом для руху інвестиційного капіталу на всіх стадіях обороту інноваційних інвестицій. Розподільна функція полягає в тому, що здійснюється формування і використання фінансових фондів для забезпечення ефективності структури капіталу з позиції державної грошово-кредитної політики на мікро- і макрорівнях, а також з точки зору потреби в коштах суб`єкта інновацій. Сутність контрольної функції полягає у здійсненні моніторингу реального обороту фінансів у сфері інновацій, і реалізується в вигляді контролю умов формування інновацій, фінансування інновацій, а також за зміною фінансових показників, вартості платежів, а також розрахунку замовника та інноваційного підприємства. Суть фінансового моніторингу полягає у виявленні співвідношень між структурою фондів фінансових коштів з наміченими цілями інновацій, а також здійснює коригування невідповідностей між доходами і витратами ініціатора інновацій. Крім того, завданнями моніторингу є визначення безперспективності середовища фінансування та виявлення інших шляхів для інновацій.

Фінансування інноваційної діяльності визначає наступні можливі джерела отримання капіталу: власні кошти компанії, зацікавленої в інноваціях, кошти з місцевого, регіонального та центрального бюджету, іноземні інвестиції, які представлені у формі фінансової участі в статутному капіталі, або іншої участі, кредити від іноземних інвесторів або комерційних банків.

Бюджетне фінансування інноваційної діяльності

Російський федеральний бюджет виступає в якості головного інструмента державної науково-технічної політики, а також в якості центральної ланки федеральної системи. Через нього відбувається розподіл до сорока відсотків сукупного доходу країни, який був отриманий власниками виробничих засобів. З бюджету здійснюється державне фінансування багатьох сфер економіки та суспільного життя, діяльність яких не забезпечується роботою комерційного сектора економіки з причини незначної рентабельності. Фінансування інноваційних проектів державою щорічно передбачається при формуванні держбюджету за відповідними розділами класифікації, зокрема на реалізацію високоефективних проектів, розміщення яких здійснюється на конкурсній основі. При фінансуванні пріоритетних інноваційних проектів держава виступає в якості своєрідного господарюючого суб`єкта. Зацікавленість уряду в інноваціях зважаючи на необхідність проведення фундаментальних досліджень, які майже не виконуються приватним бізнесом через тривалого терміну реалізації, а також невизначеності результатів і витрат на реалізацію.