Єдиний сільськогосподарський податок або Як платити мінімальний відсоток з доходів
Очевидно, що єдиний сільськогосподарський податок був розроблений для сільгоспвиробників. Як відомо, їх вотчина - це серйозна боротьба за прибуток. Зважаючи на особливості здійснення фермерської діяльності, держава постаралося максимально полегшити життя особам, нею займаються, в плані оподаткування. Розрахунок даного збору дуже схожий з тим, за яким розраховується єдиний податок. Той самий, яким характеризується спрощена система оподаткування. Різниця між ними полягає лише в тому, що в нашому випадку застосовується ставка, розмір якої становить лише 6% від бази, що обчислюється за принципом «отримані доходи мінус понесені витрати».
Схожість же з «спрощенкою» полягає також і в тому, що розглянутий єдиний сільськогосподарський податок замінює собою ПДВ, ПДФО, а також податок, який сплачується з приймаючого участь у виробництві обладнання. Крім описуваного збору, власник селянського (фермерського) господарства (СФГ) зобов`язаний сплатити страхові внески у позабюджетні фонди. З деяких пір ця вимога характерно для будь-якого виду оподаткування.
Якщо господарством використовується праця найманих робітників, то обов`язково потрібно утримати податок на прибуток, розмір якого становить 13%. Власник господарства, будучи податковим агентом, зобов`язаний перерахувати утриману в бюджет. Також варто відзначити і необхідність сплати соціальних внесків. Причому тут слід розрізняти порядок їх розрахунку для членів СФГ і для найманих працівників. У першому випадку за основу береться мінімальна оплата праці, а в другому - винагорода, яку отримує працівник згідно з трудовим договором.
Про деякі особливості
Оскільки сільськогосподарський податок був розроблений виключно для виробників сільгосппродукції, передбачені дуже серйозні обмеження для тих, хто бажає використовувати дану систему оподаткування. Саме основне з них стосується виручки, яка була отримана фермерським господарством від виробництва, переробки, а також подальшої реалізації продукції. Її розмір повинен складати не менше 70%. Якщо раптом буде зафіксовано, що частка продукції сільськогосподарського призначення в загальному обсязі знизилася, то з правом на використання пільгової системи сплати загальнообов`язкових зборів і платежів можна попрощатися. А це буде дуже прикро, оскільки єдиний сільськогосподарський податок дозволяє суб`єкту господарювання платити найбільш низький відсоток з отриманих доходів.
Існують і інші обмеження переходу на пільговий режим. Приміром, у власності господарства не повинні знаходитися гральні будинки. Воно також не має права виробляти підакцизні товари. Зокрема, вино або ж пиво. Нарешті, ще одним обмежуючим фактором є чисельність. Загальна кількість працівників, включаючи самих членів господарства, не може перевищувати трьох сотень.
Для того щоб перейти на нову систему і платити єдиний сільськогосподарський податок, знадобиться або зареєструвати СФГ (не пізніше 5-ти днів після того, як встали на облік) з подачею відповідної заяви в ФНС, або на початку календарного року. Зверніть увагу, що в другому випадку заява необхідно подати з 20 жовтня до 20 грудня звітного року.