Основний економічний показник підприємства - повна собівартість продукції

Напевно, багато хто знає, що один з головних і основних економічних показників будь-якого виробництва - це собівартість товару чи продукції. Теоретично і практично, знання поняття собівартості дає можливість проведення аналізу і планування виробничої діяльності на будь-якому підприємстві. Таким поняттям як повна собівартість враховуються всі витрати, понесені підприємством у ході виробництва виробів, а також їх реалізації.

Собівартість товару є однією з найважливіших складових будь продажу. Це істинно зважаючи на той факт, що без собівартості розрахувати правильну ціну майбутнього продукту або послуги не представляється можливим. Особливі труднощі визначення собівартості викликає у підприємців-початківців, в перший раз зіткнулися з даним питанням. При цьому варто відзначити, що саме з вивчення поняття повна собівартість та отримання навичок з її визначенням повинен починатися будь-який бізнес.

Слід чітко розуміти, що повна собівартість є сумою грошових витрат, які витрачаються в ході виробництва та реалізації готової продукції.

Визначення собівартості продукції не надто складне завдання - необхідно лише знати фактичні дані, якими володіє підприємство.

Отже, інструкція по розрахунком собівартості:

1. Методи, за якими розраховується собівартість, не численні - всього їх два. Вони представлені розрахунком на основі калькуляції і розрахунком на основі кошторису виробничих витрат. Використання кошторису витрат на виробництво дає можливість розрахувати собівартість всього обсягу продукції, що випускається підприємством за рік. У даного методу є й інша назва - бюджетний.
2. Даний метод передбачає оперування дев`ятьма однойменними статтями, які сумуються. Результатом такого підсумовування і буде собівартість загального виробництва за часовий період, що становить один рік.
3. Спочатку розраховується вартість, якої характеризуються основні матеріали, що входять до складу виробів, що випускаються. Для цього визначаються витрати, які тягне за собою використання додаткових матеріалів, що застосовуються на проміжних етапах виробництва, але при цьому входять до складу готового виробу.
4. Необхідно врахувати вартість напівфабрикатів, а також готових виробів, придбаних в інших підприємств і входять до складу виробу, що випускається в підсумку. Крім того потрібно включити витрати на паливо та енергію.
5. Проводиться розрахунок витрат заробітну плату всіх співробітників підприємства за рік. Також необхідно порахувати кошти, витрачені на додаткову оплату праці - 12% від заробітної плати. Слід врахувати відрахування до фонду обов`язкового соціального страхування, розміри яких дорівнюють 38% від суми основної та додаткової заробітної плати.
6. Включається сума амортизаційних відрахувань, а також витрат, понесених в ході утримання обладнання та інструменту, необхідних у виробництві.
7. Застосувавши метод калькуляції, ставати можливим розрахувати собівартість кожного виробу. Використання даного методу передбачає оперування тринадцятьма статтями, які підсумовуються, в результаті чого і виходить собівартість продукції.
8. Крім розрахунків перерахованих вище слід додати витрати, понесені в ході реалізацію продукції, а також інші виробничі і невиробничі витрати.

Повна собівартість продукції розраховується за формулою, що включає в себе показники, представлені вартістю основних матеріалів (МО) - вартістю додаткових матеріалів (МВ) - витратами на закупівлю напівфабрикатів (ПФ) - транспортними витратами (ТР) - вартістю технологічної енергії (Е) - амортизаційними відрахуваннями (А) - основний зарплатою (ЗО) - додатковою зарплатою (ЗД) - відрахуваннями на соціальне страхування (ОСС) - заводськими витратами (ЗР) - цеховими витратами (ЦР) - невиробничими витратами (НР).

Повна собівартість (ПСТ). Формула розрахунку:

ПСТ = МО + МВ + ПФ + ТР + А + Е + ЗО + ЗД + ОСС + ЦР + ЗР + НР

Використання даної формули припускає, що витрати на реалізацію будуть враховані окремо.