Що означає вираз "почити в бозі"?

Розхожий вислів "почити в бозі" знайоме всім читає людям, воно нерідко зустрічається і в класичній російській літературі, і в сучасній злободенною публіцистиці. Сенс цього словесного обороту цілком зрозумілий з контексту, в якому воно зазвичай вживається. А про походження його замислюватися, як правило, немає ні часу, ні бажання. А воно цікаво.

З духовних сфер

Вираз це в загальний оборот прийшло з церковнослов`янської лексики. У промові священнослужителів "почити в бозі" означає не що інше, як померти. У буквальному розумінні це означає "упокоїтися у вічності" або "постати перед Господом". Вираз це підводить підсумкову риску під життям будь-якої людини, яка вважає себе християнином. Згідно євангельським заповідям, якщо людина "почив у бозі" (що означає помер), то у нього зберігається надія на прощення гріхів на Страшному суді. Відбудеться це вже після закінчення цього світу. Але піклуватися про спасіння своєї душі і думати про вчинені гріхи слід до відходу в інший світ.

Помилкові вживання фразеологізму

Так сталося, що свій початковий сенс вираз "почити в бозі" в значній мірі встигло втратити. Вживають його часто, і при цьому мало хто замислюється над сенсом сказаного. Найбільш характерна дурість, це коли про кого-небудь на зборах говорять, що він "почив у бозі", що означає "пишаючись своїми колишніми досягненнями, більше нічого не бажає робити". Це замість того, щоб сказати "почив на лаврах". Погодьтеся, що сенс сказаного трохи відрізняється від того, що хотілося донести до відома публіки. Але слухачі в залі навіть не відчувають всієї анекдотичності сказаного, незважаючи на те, що той, хто нібито "почив у бозі", знаходиться серед присутніх на зборах.

"Почити в бозі": значення фразеологізму в розширювальному значенні

Незважаючи на часто зустрічаються помилки у вживанні цього словесного обороту, найчастіше він вимовляється, коли мова заходить про кончину. Причому мова може йти як про конкретну людину, так і про якесь починанні або підприємстві, що закінчився повним крахом. Так зазвичай говорять про якусь провалилася ініціативи, про яку неприємно згадувати і найкраще зрадити її забуттю. Зрозуміло, вираз це має цілком очевидну іронічне забарвлення, зневажливу по відношенню до об`єкта спогадів. Вираз "почити в бозі", значення якого сходить до духовних сфер, вельми популярне в даний час в науковій та інтелектуальному середовищі. Їм зазвичай позначають спростовану і розгромлену теорію. Не менш часто воно зустрічається в лексиці бізнесменів, особливо коли мова заходить про збанкрутілому комерційному починанні. Синонімом обороту "почити в бозі", сьогодні є вираз "потерпіти фіаско", що досить далеко від його церковнослов`янської походження.

З російської класики

При згадці виразу "почити в бозі" неможливо не згадати безсмертний роман І. Ільфа та Є. Петрова "Дванадцять стільців". В одній з початкових глав цього твору головний його герой має можливість переконатися в лексичному багатстві і синонімічному розмаїтті оборотів російської мови, коли п`яний трунар Безенчук перераховує різні вирази, що позначають кончину людини. Ось деякі з них: "представитися", "віддати Богові душу", "зіграти в ящик", "наказати довго жити", "дати дуба", "відкинутися", "перекинутися", "протягнути ноги" і "гікнуться". Причому всі вирази співвідносяться з кожним покійним в повній відповідності з тим місцем, яке він займав в соціальній ієрархії за життя. Кончина вищого начальства удостоювалася визначення "дати дуба". Але характерно тут те, що жоден з перерахованих лексичних оборотів не мав смислового протиріччя з церковнослов`янською виразом "почити в бозі", всі вони служили для позначення смерті людини.

Образи і смисли російської словесності

У звичайному житті люди рідко замислюються про походження багатьох слів і зворотів, які вживають в розмовній і письмовій мові. Вираз "почити в бозі" - далеко не єдине запозичення в сучасній лексиці з церковнослов`янської давнини. Подібний лексичний пласт становить фундаментальну основу російської, як і будь-який інший, національної мовної культури. Такі слова і звороти, як "нічтоже сумняшеся", "розтікатися мислію по древу", "Виплодок пекла", "Благоліпність", "подвиг", "огорожа" і багато інших відбуваються з того ж джерела, що і позначення підсумку людського життя "почити в бозі". Поступово ця лексика витісняється з активного вживання сучасними синонімами і переходить в розряд застарілою. Але, відмовляючись від неї, людина неминуче втрачає частину своєї національної культури. А вона ні за яких обставин не повинна "почити в бозі". Тому слід задуматися про те, чи завжди виправдане заміщення існуючих в мові слів сучасними оборотами. Особливо такими безглуздими, як "пролонгувати" замість "продовжити".