Агностицизм - це вчення про непізнаваність світу
Основне питання філософії - пізнати чи цей світ? Чи можемо ми отримати об`єктивні дані про цьому світі за допомогою наявних у нас органів почуттів? Існує теоретичне вчення, яке відповідає на це питання негативно, - агностицизм. Це філософське вчення характерно для представників ідеалізму і навіть деяких матеріалістів і заявляє про принципову непізнаваність буття.
Що значить пізнати світ
Мета будь-якого пізнання - досягти істини. Агностики сумніваються, що це в принципі можливо в силу обмеженості людських способів пізнання. Дістатися до істини - значить отримати об`єктивну інформацію, яка представлятиме собою знання в чистому вигляді. На практиці виходить, що будь-яке явище, факт, спостереження піддається суб`єктивного впливу і може бути витлумачено з абсолютно протилежних точок зору.
Історія та сутність агностицизму
Поява агностицизму офіційно відноситься до 1869 році, авторство належить Т.Г.Гекслі - англійської природодослідникові. Однак схожі ідеї можна знайти ще в епоху Античності, а саме в теорії скептицизму. З самого початку історії пізнання світу було виявлено, що трактувати картину світобудови можна по-різному, і кожна точка зору спиралася на різні факти, мала певні аргументи. Таким чином, агностицизм - це досить давнє вчення, яке принципово заперечує можливість проникнення людського розуму в сутність речей. Найбільш відомі представники агностицизму - Іммануїл Кант і Девід Юм.
Кант про пізнання
Вчення Канта про Ідеї, "речі в собі", які знаходяться за межами досвіду людини, характеризується агностичним характером. Він вважав, що ці Ідеї в принципі неможливо повністю пізнати за допомогою наших органів чуття.
Агностицизм Юма
Юм же вважав, що джерело нашого пізнання - це досвід, а оскільки його неможливо піддати перевірці, то, отже, неможливо оцінити відповідність даних досвіду і об`єктивного світу. Розвиваючи ідеї Юма, можна зробити висновок, що людина не просто відображає дійсність такою, яка вона є, а піддає її переробки за допомогою мислення, що і є причиною різних спотворень. Таким чином, агностицизм - це вчення про вплив суб`єктивності нашого внутрішнього світу на розглянуті явища.
Критика агностицизму
Перше, що слід відзначити: агностицизм не є самостійною науковою концепцією, а лише висловлює критичне ставлення до ідеї про пізнаваність об`єктивного світу. Отже, агностиками можуть бути представники різних філософських напрямків. Критикують агностицизм в першу чергу прихильники матеріалізму, наприклад Володимир Ленін. Він вважав, що агностицизм - це свого роду коливання між ідеями матеріалізму та ідеалізму, а отже, привнесення в науку про матеріальний світ незначущих рис. Також агностицизм критикують представники релігійної філософії, наприклад Лев Толстой, який вважав, що дана тенденція в науковому мисленні - не що інше як простий атеїзм, заперечення ідеї Бога.