Пам'ять: класифікація пам'яті і види

Пам`ять являє собою психічний процес, що полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні інформації. Завдяки даним операціям забезпечується збереження людського досвіду.

Історія досліджень

Перші вивчення пам`яті почалися ще в давнину і пов`язувалися з процесом навчання. У Стародавній Греції, наприклад, прийнято було вважати, що інформація проникає в голову людини у вигляді конкретних матеріальних частинок, залишаючи відбитки на м`якому речовині головного мозку, подібно глині або воску.

Згодом автор «гідравлічної» моделі нервової системи, Р. Декарт формулює ідею про те, що регулярне застосування одних і тих же нервових волокон (пустотілих трубок, по Декарту) знижує їх опір руху «життєвих духів» (за рахунок розтягування). Це, у свою чергу, призводить до формування запам`ятовування.

У 80-і рр. 19-го століття Г. Еббінгауз пропонує власний метод вивчення законів так званої чистої пам`яті. Прийом полягав у запам`ятовуванні безглуздих складів. Підсумком стали криві запам`ятовування, а також певні закономірності дії механізмів асоціацій. Так, наприклад, було встановлено, що особливо міцно запам`ятовуються ті події, які справили на людину сильне враження. Подібна інформація запам`ятовується відразу і надовго. Навпаки, менш значимі для людини дані (навіть якщо вони більш складні за своїм змістом) в пам`яті, як правило, надовго не зберігаються.

Таким чином, Г. Еббінгауз перший застосовує до вивчення пам`яті експериментальний метод.

Починаючи з кінця 19-го століття і далі процес пам`яті намагаються інтерпретувати за аналогією з функціонуванням таких механічних приладів, як телефон, магнітофон, електронно-обчислювальна машина та ін. Якщо ж проводити аналогії з сучасними технологіями, то тут має місце класифікація пам`яті комп`ютера.

У сучасній науковій школі при аналізі механізмів запам`ятовування використовуються біологічні аналогії. Так, наприклад, деяким видам пам`яті приписується молекулярна основа: процес зйомки інформації супроводжується збільшенням вмісту в нейронах головного мозку нуклеїнових кислот.

Класифікація пам`яті

Психологія спирається на наступні критерії у виділенні видів пам`яті:

1. Характер переважаючою психічної активності:

• рухова,
• образна,
• емоційна,
• словесно-логічна.

2. Характер цілей діяльності:

• довільна,
• мимовільна.

3. Тривалість закріплення / збереження матеріалу:

• короткочасна,
• довготривала,
• оперативна.

4. Використання мнемотехнических коштів:

• безпосередня,
• опосередкована.

Характер переважає в діяльності психічної активності

Незважаючи на те що всі види пам`яті, відповідні даним критерієм, що не існують відособлено, а тісно взаємодіють між собою, Блонський виявив певну специфіку кожного з видів:

• Рухова (моторна) пам`ять. Класифікація пам`яті в даному випадку спрямована на переважання тих чи інших рухів. Так, наприклад, цей вид є основоположним при формуванні навичок практичної і рухової діяльності (ходьба, біг, лист та ін.). В іншому випадку при здійсненні того чи іншого рухового акту нам доводилося б щораз освоювати його заново. При цьому існує як певна стійка частина даних навичок (наприклад, кожен з нас має свій почерк, манеру подавати руку для вітання, манеру користуватися столовими приборами і т.д.), так і мінлива (певне відхилення рухів в залежності від ситуації).
• Образна пам`ять. Класифікація пам`яті спрямована на запам`ятовування з погляду провідної модальності (зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикальна). Інформація, сприйнята людиною раніше, після формування образної пам`яті відтворюється вже у формі уявлень. Специфічними властивостями уявлень є їх фрагментарність, а також нечіткість і нестійкість. Відповідно, відтворений у пам`яті образ може значною мірою відрізнятися від свого оригіналу.
• Емоційна пам`ять. Проявляється в процесі запам`ятовування і відтворення почуттів. Має надзвичайно важливе значення в психічної діяльності індивіда, так як емоції є насамперед сигналом стану наших потреб та інтересів, відносини нас з навколишнім світом. Почуття, пережиті нами в минулому і закріплені в пам`яті, виступають згодом для нас в якості збудників / антіпобудітелей до тих чи інших дій. При цьому, як і в попередньому вигляді, відтворені в пам`яті почуття можуть істотно відрізнятися від свого первісного оригіналу (в залежності від зміни характеру, змісту і сили певного переживання).
• Словесно-логічна пам`ять. Спрямована на запам`ятовування думок індивідом (роздуми з приводу прочитаної книги, зміст розмови з друзями та ін.). У той же час функціонування думки неможливо без участі мовних форм - звідси назва: словесно-логічна пам`ять. Класифікація пам`яті, таким чином, включає в себе два підвиди: коли необхідно запам`ятати тільки сенс матеріалу без точного відтворення супутніх словесних виразів- коли необхідно також буквальне словесне вираження певних думок.

  

Характер цілей діяльності

• Довільна пам`ять. Супроводжується активною участю волі в процесі запам`ятовування, закріплення та відтворення тієї чи іншої інформації.
• Мимовільна пам`ять. Протікання основних механізмів пам`яті проходить без вольового зусилля, автоматично. При цьому за силою запам`ятовування мимовільна пам`ять може бути як слабкіше, так і, навпаки, стійкіше довільною.

Тривалість закріплення / збереження матеріалу

Основні класифікації пам`яті, як правило, завжди включають в себе тимчасовою критерій.

• Короткочасна пам`ять. Зберігає інформацію після припинення її сприйняття (дії на органи відчуттів відповідних стимулів) протягом близько 25-30 секунд.
• Довготривала пам`ять. Є домінуючим видом запам`ятовування для індивіда, розрахованим на зберігання інформації протягом тривалого періоду. При цьому дана інформація багаторазово використовується людиною.
• Оперативна пам`ять. Направлена на зберігання конкретної інформації в межах рішення відповідної поточного завдання. Власне, дана задача і визначає специфіку оперативної пам`яті в тій чи іншій ситуації. Класифікація оперативної пам`яті також пов`язана з тимчасовим критерієм. Залежно від умов розв`язуваної задачі час зберігання інформації в оперативній пам`яті може варіюватися від декількох секунд до декількох днів.

Використання мнемотехнических засобів

• Безпосередня пам`ять. Класифікація пам`яті в даному випадку здійснюється з погляду наявності / відсутності певних допоміжних прийомів-засобів. При безпосередньому вигляді запам`ятовування здійснюється процес прямого впливу сприйманого матеріалу на органи чуття індивіда.
• Опосередкована пам`ять. Здійснюється при використанні індивідом спеціальних засобів і прийомів у процесі запам`ятовування і відтворення матеріалу.

  

Таким чином, між самою інформацією та її відбитком в пам`яті використовується додаткова ланка. У якості подібних ланок можуть виступати спеціальні позначки, вузлики, шпаргалки і т.д.