Виховна система школи

Виховання - це творчий процес, при якому педагоги, учні та їх батьки цілеспрямовано впливають на дитину для поліпшення засвоєння ним соціальних та культурних цінностей, розвитку і самореалізації особистості. При цьому вони намагаються створювати сприятливі умови для здійснення цього процесу. Виховна система - це сукупність компонентів, які при взаємодії здатні цілеспрямовано і ефективно виростити з учнів гармонійно розвинену і непересічну особистість, здатну мислити, працювати і постійно вдосконалюватися.

З яких компонентів складається виховна система школи? Насамперед, це:

• певні завдання, для вирішення яких створюється спеціальна система;
• діяльність, яка забезпечує успішне вирішення цих завдань;
• суб`єкти, що організують і беруть участь у цій діяльності;
• відносини, що виникають під час даної діяльності, інтеграція суб`єктів у соціуме;
• безпосередня середовище, в якій розвиваються суб`екти;
• управління, яке інтегрує компоненти в систему і розвиває її.

Виховна система школи суто індивідуальна, вона створюється в кожній установі освіти і не може бути привнесена з одного в інше. Вона залежить від багатьох факторів, притаманних тому чи іншому навчальному закладу. До них належать такі:

• завдання та ідеї, заради яких створювалася школа;
• виховний потенціал колективу вчителів та руководства-
• тип навчального закладу (професійна спрямованість) ;
• матеріальна база для виховання підростаючого покоління;
• соціальне замовлення батьківського колективу;
• особливості середовища, з якого в більшості своїй виходять учні.

Виховна система школи умовно ділиться на 4 етапи, від яких безпосередньо залежить успіх проведеної діяльності. До першого з них можна віднести становлення виховної системи. На цьому етапі формується педагогічний колектив, здатний здійснювати успішний процес позитивного впливу на учнів. Цей колектив повинен бути єдиним і гуманним для створення гарного мікроклімату.

Виховна система школи та її подальше формування дуже сильно залежить від планомірності проходження першого етапу, оскільки саме в цей період починає створюватися педагогічний колектив, виробляється основна концепція, формуються цілі виховання. Цей процес повинен бути таким, щоб випускник, який закінчив цю школу, володів тими якостями, які були сформовані на першому етапі і міцно закріпилися на всіх наступних.

Система виховної роботи на другому етапі характеризується відпрацюванням її структури та діяльності. Під цей час посилено розвивається загальношкільних колектив, поліпшується спілкування між дітьми різного віку, розвивається ініціатива і починають зароджуватися шкільні традиції. Учитель на другому етапі повинен володіти навичками психолога, тому школа потребує професіонала, готовому надати соціально-психологічну допомогу. Необхідно стежити за самопочуттям дітей та підлітків, за їх ставленням до подій навколо подій, за тим, як вони беруть участь в різних заходах, і які емоції грають для них чільну роль.

На третьому етапі система виховної роботи підходить до свого завершення. Дітей починає цікавити значно більше, ніж вони отримують на уроці. Навчальна і позанавчальна діяльність починає інтегрувати, і клас переходить в нове, більш якісний стан.

На четвертому етапі завдання ускладнюються, а цілі удосконалюються. Відносини між дітьми стають більш різноманітними і розгалуженими. В учнів і вчителів починає проявлятися загальне почуття гордості за школу і розуміння одних і тих же завдань. На цьому заключному етапі вчителі піднімають систему на новий рівень розвитку.

Виховна система - це отримання ефективного результату в процесі взаємодії педагогічного колективу та учнів, тому від її організації в подальшому буде залежати те, наскільки досконалим стане наше суспільство.