Наукові відкриття та винаходи в Середні століття. Наука в Середні століття

Століття, звані Середніми, в історії кожної країни займають різний період. У загальному випадку, як правило, подібним чином іменують проміжок з V по XV століття, відраховуючи його від 476 року, коли впала Західна Римська імперія.

Культура Античності гинула під натиском варварів. У цьому одна з причин того, чому Середні століття так часто називають темними або похмурими. Разом з загасанням Римської імперії зникав і світло розуму, і краса мистецтва. Проте наукові відкриття та винаходи в Середні століття - відмінний доказ того, що навіть у найскладніші часи людство примудряється зберігати цінні знання і, більше того, розвивати їх. Почасти цьому сприяло християнство, але велика частка античних напрацювань збереглася завдяки арабським ученим.

Східна Римська імперія

Наука в Середні століття в першу чергу розвивалася в монастирях. Після падіння Риму сховищем античної мудрості стала Візантія, де на той час християнська церква вже грала помітну, в тому числі і політичну роль. У бібліотеках константинопольських монастирів зберігалися праці видатних мислителів Греції та Риму. Трудився в IX столітті єпископ Лев багато часу присвячував математики. Він був у числі перших вчених, які стали застосовувати літери в якості математичних символів, що фактично дає право називати його одним з основоположників алгебри.

На території монастирів переписувачі створювали копії античних праць, коментарі до них. Математика, що розвивалася під їх склепіннями, лягла в основу архітектури і зробила можливим зведення такого зразка візантійського мистецтва, як храм Святої Софії.

Є підстави вважати, що візантійці створювали карти, подорожуючи в Китай та Індію, їм була відома географія та зоологія. Однак сьогодні більша частина інформації про стан, в якому перебувала наука в Середні століття на території Східної Римської імперії, нам невідома. Вона похована в руїнах міст, постійно піддавалися ворожим нападам на протязі всього періоду існування Візантії.

Наука в арабських країнах

Багато античні знання отримали свій розвиток за межами Європи. Арабський халіфат, развивавшийся під впливом античної культури, фактично врятував знання не тільки від варварів, але і від церкви, яка хоч і сприяла збереженню мудрості в монастирях, але вітала далеко не всі наукові праці, прагнучи убезпечити себе від проникнення єресі. Після деякого часу античні знання, доповнені й перероблені, повернулися до Європи.

На території Арабського халіфату в Середньовіччі розвивалося величезна кількість наук: географія, філософія, астрономія, математика, оптика, природознавство.

Цифри і рух планет

Астрономія багато в чому базувалася на знаменитому трактаті Птолемея «Альмагест». Цікаво, що таке назви праця вченого отримав після того, як був переведений на арабську і потім знову повернуто до Європи. Арабські астрономи не тільки зберегли грецькі знання, а й примножили їх. Так, вони припускали, що Земля являє собою кулю, і змогли виміряти дугу меридіана, щоб обчислити розміри планети. Арабські вчені дали назву багатьом зіркам, розширивши тим самим опису, наведені в «Альмагесте». Крім того, в кількох великих містах вони спорудили обсерваторії.

Середньовічні відкриття та винаходи арабів в галузі математики також були досить великими. Саме в ісламських державах бере свій початок алгебра і тригонометрія. Навіть слово «цифра» має арабське походження («Сифре» означає «нуль»).

Торговельні взаємини

Багато наукові відкриття та винаходи в Середні століття арабами були запозичені у народів, з якими вони постійно торгували. Через ісламські країни в Європу з Індії та Китаю потрапили компас, порох, папір. Араби, крім того, складали опис держав, через які їм доводилося подорожувати, а також зустрічалися народів, у тому числі і слов`ян.

Арабські країни стали і джерелом культурних змін. Вважається, що саме тут була винайдена вилка. З території ісламських держав вона спочатку потрапила до Візантії, а потім і до Західної Європи.

Богословська і світська наука

Наукові відкриття та винаходи в Середні століття на території християнської Європи в основному з`являлися в монастирях. До VIII століття, щоправда, знання, яким приділяли увагу, стосувалося священних текстів і істин. Світські науки стали викладатися в школах при соборах лише під час правління Карла Великого. Граматика і риторика, астрономія і логіка, арифметика і геометрія, а також музика (так звані сім вільних мистецтв) спочатку були доступні тільки знаті, але поступово освіта стала поширюватися на всі верстви суспільства. До початку XI століття школи при монастирях стали перетворюватися в університети. Світські навчальні заклади з`явилися поступово у Франції, Англії, Чехії, Іспанії, Португалії, Польщі.

Особливий внесок у розвиток науки внесли математик Фібоначчі, натураліст вітеллін, чернець Роджер Бекон. Останній, зокрема, припускав, що швидкість світла має кінцеву величину і дотримувався гіпотези, близької до хвильової теорії його поширення.

Невблаганний рух прогресу

Технічні відкриття та винаходи в XI-XV століттях подарували світу багато чого, без чого не можна було б досягти того рівня прогресу, який характерний для людства зараз. Більш досконалими стали механізми водяних і вітряних млинів. На зміну дзвону, відміряють час, прийшли механічні годинники. У XII столітті мореплавці стали використовувати для орієнтації компас. Порох, винайдений в Китаї ще в VI столітті і завезений арабами, став відігравати значну роль в європейських військових походах тільки в XIV столітті, коли винайшли і гармату.

У XII столітті європейці також познайомилися з папером. Відкрилися виробництва, виготовляли її з різних відповідних матеріалів. Паралельно розвивалася ксилографія (гравірування по дереву), яка поступово була витіснена друкарством. Його поява в європейських країнах датується XV століттям.

Винаходи і наукові відкриття 17 століття, а також всіх подальших багато в чому базуються на досягненнях середньовічних вчених. Алхімічні пошуки, спроби знайти край світу, бажання зберегти спадщину Античності зробили можливим прогрес людства в епоху Відродження та Нового часу. Наукові відкриття та винаходи в Середні століття сприяли становленню знайомого нам світу. А тому, мабуть, буде несправедливим називати цей період історії безпросвітно похмурим, пам`ятаючи лише про інквізицію і церковних догмах того часу.