Дальня авіація Росії і її історія

Трохи більше ста років тому Микола II санкціонував створення ескадрильї літаків "Ілля Муромець". Саме тоді зародилася далека авіація в нашій країні. Про основні віхи її історії ви прочитаєте в цьому матеріалі.

Але спершу слід віддати данину пам`яті тим людям, які стояли на чолі цієї галузі. Ким були командувачі дальньою авіацією? Давайте їх перерахуємо:

• П. В. Андросов.
• А. Е. Голованов.
• П. С. Дейнекін.
• А. Д. Жихарєв.
• І. М. Калугін.
• А. А. Новиков, став згодом маршалом.
• М. М. Опарін.
• В. В Решетніков.

Ці командири зробили багато чого для підвищення обороноздатності всієї нашої країни.

"Ілля Муромець": як усе починалося

Наприкінці 1914 Найвищим велінням була створена ескадрилья «Муромцев», на чолі якої був поставлений Михайло Шидловський. Вперше в світі з`явилося настільки велике з`єднання чотиримоторних бомбардувальників, а також народилася далека авіація як така. Власне, сам «прадідусь» її вперше встав на крило ще 23 грудня 1913 року.

«Муромця», який більш відомий як С-22, створив легендарний Сікорський на заводі Руссо-Балт. Для свого часу це була неймовірна машина, мотори якої цілком могли підняти в повітря цілих п`ять тонн маси. Літак мав відразу дві гарматні майданчики, що для тих часів також було просто передовою технологією.

Участь у Першій світовій війні

Як не дивно, ескадра цих літаків була оснащена відмінно, що для російської армії тих років було приємним винятком. За чотири роки, з 1914 по 1918, літаки виконали більше чотирьохсот бойових вильотів. Втрати склали всього лише один літак.

До 1917 року Сікорським була створена принципово нова модифікація, "тип Ж". Всього планувалося побудувати до 120 літаків, але тут грянула революція. Частина машин спалили, щоб вони не потрапили в німецькі руки, а інші протягом деякого часу використовували як навчально-транспортних машин.

Епоха Туполєва

Але це був тільки початок. На якісно новий рівень далека авіація СРСР вийшла, коли був створений літак ТБ-3. Проектуванням завідувало КБ Андрія Туполєва. Розробка машини була розпочата в 1926 році. Уже через п`ять років не тільки було розпочато багатосерійне виробництво, а й формування корпусу важких бомбардувальників, що для тих років було немислимо в жодній країні світу.

У тому ж 1934 році був створений літак ТБ-4, який в історії залишився під ім`ям "Максим Горький". Це була машина широкого профілю, яка могла використовуватися практично для всіх цілей.

Перший політ був здійснений в 1934 році, за штурвалом перебував Михайло Громов. Ця машина встановила два світових рекорди: підняла вантажі в десять і п`ятнадцять тонн на висоту п`яти кілометрів. Саме на «Горькому» здійснив політ легендарний письменник Антуан де Сент-Екзюпері. Але століття літака був недовгий, оскільки в його конструкції виявлялися все нові прорахунки і недоліки. Але історія дальньої авіації тривала.

Нові рекорди дальності

Уже в 1932 році тим же бюро Туполєва був розроблений принципово новий літак з суцільнометалевим фюзеляжем, АНТ-25. Машина вийшла відмінною, саме на ній кращі льотчики тих років встановили відразу декілька світових рекордів. Так, Чкалов перелетів на ньому з Москви на Далекий Схід, покривши відстань в 9375 кілометрів. 18 червня 1937 все той же Чкалов командував екіпажем, який виконав переліт до США.

Всього через місяць - новий рекорд. Хоча цього разу радянські льотчики знову летіли до Америки, але кінцевою метою була Каліфорнія, а не Вашингтон. Під час цього перельоту було побито відразу два (!) Світових рекорди. По-перше, команда подолала 10148 кілометрів по прямій, а також зуміла пролетіти 11500 кілометрів, йдучи по ламаній берегової лінії.

Легендарний Ілюшин

У 1933 році керівництво молодої країни вирішило зібрати всіх перспективних авіаконструкторів в одному місці, так як терміново була потрібна нова авіація дальньої дії, оснащена кращими, найбільш перспективними машинами. Саме так народилося знамените ЦКБ, на чолі якого став Сергій Ільюшин. Всього через два роки він з командою однодумців створює новий дальній бомбардувальник ДБ-3. На ньому проводив далекі вильоти льотчик-випробувач Володимир Коккінакі. Уже в 1936 році літаки стали масово надходити на озброєння Радянської армії.

Удосконалена модель тієї ж машини, яка з`явилася через два роки, отримала назву Іл-4. Він отримав потужні двигуни і нове озброєння. Перед війною, в середині 1940 року, ДБ-3 прибирають з конвеєра, а його місце займає Іл-4. Всього країна виробила 1528 машин сімейства ДБ-3, які брали участь як у фінській, так і у Великій Вітчизняній війні.

Перший радянський штурмовик також був створений Ілюшин. Його Іл-2 приніс славу цьому конструктору. Сьогодні легендарний Іл-76 є основним військово-транспортним літаком нашої країни, гідно продовжуючи справу свого предка.

Велика Вітчизняна війна, роль авіації

Вже 22 червня 1941 літаки дальньої авіації почали виконувати свої перші бойові вильоти. І на другий день війни (!) Вони завдали «візит ввічливості» нацистам, відбомбившись по Данцигу, Кенігсберга, а також деяким містам Польщі та Угорщини.

Основними машинами були: Пе-8, ДБ-3, Іл-4 і Пе-2. Кістяком авіації дальньої напряму став описуваний вище Іл-4. За всі роки війни вони вчинили тисячі вильотів, виконавши неймовірну кількість завдань. Потрібно сказати, що далека авіація в той період «народила» чимало героїв СРСР. Всього 269 рядових і офіцерів отримали це високе звання, причому шестеро удостоїлися його двічі.

Але ціна була висока: після ВВВ авіатори залишилися практично «на бобах», позбувшись здебільшого авіаційного парку. І справа тут була не тільки в кількісних показниках: з 1800 літаків більш-менш сучасними, придатними для вирішення важливих завдань залишалося тільки десятка три машин. А тому було прийнято рішення копіювати американський В-29, зробивши на основі його новий літак.

Уже в 1947 році був налагоджений випуск важких Ту-4. У найкоротші терміни була пророблена величезна робота, спрямована на адаптацію літаків під вітчизняні умови і озброєння, конструкторам вдалося значно підвищити надійність машин. У 1951 році саме ці літаки стали першими вітчизняними носіями ядерної зброї.

Післявоєнна робота

У середині 1950 років з`явилися нові літаки дальньої авіації, що визначили розвиток галузі на десятки років вперед. Саме в цей час був розроблений і став у стрій епічний Ту-95, «Ведмідь», який досі стоїть на оборонних рубежах нашої країни, а також деякі інші машини.

Так, Ту-16, який отримав прізвисько «Барсук», був першим монопланом із стрілоподібним крилом. Перша машина була зібрана в 1953 році. Її екіпаж становив від шести і більше осіб. Основною зброєю для самооборони стала носова автоматична гармата ПУ-88 і три гарматні башточки, керовані дистанційно. Згодом літак отримав сім гармат АМ-23, калібр яких становив 23 міліметра.

«Борсуки» і їх льотчики дальньої авіації взяли найактивнішу участь в «шестиденної війни» 1967 року, що практично всіх інших арабо-ізраїльських конфліктах того часу, а також встиг взяти участь в Афганській кампанії.

Ту-95, російська «Ведмідь»

Випробуваний цей монументальний літак в 1952 році. Це суцільнометалевий среднеплан з чотирма турбогвинтовими двигунами, які були змонтовані прямо в стреловидних крилах. Його «родзинкою» якраз-таки і є мотори НК-12, які досі продовжують залишатися кращими турбогвинтовими двигунами в своєму класі.

Літак може нести дванадцять тонн бомбового навантаження. Крім того, в бомбовому відсіку можна монтувати авіаційні бомби масою аж до десяти тонн. У 2010 році вони встановили новий рекорд: за 43 години бомбардувальники пролетіли 30 тисяч кілометрів. Особливість цієї акції ще й у тому, що для її проведення використовувалися звичайні серійні машини. Так що російська далека авіація навіть у турбогвинтовому виконанні досі являє собою грізну силу.

Бомбардувальник ЗМ

Ця машина вироблялася в 1956-1960 роки. Особливістю літака була новітня система озброєння, «кістяком» якої була спеціальна ракета Д-5, яка впевнено могла вражати як морські, так і наземні цілі. Діяльність її польоту становила цілих 280 кілометрів, а швидкість була вище швидкості звуку в три рази. Потрібно відзначити, що саме ці ракетоносці довгий час складали основу стратегічної авіації на Далекому Сході.

Сьогодні далека авіація РФ представлена кількома машинами, в тому числі ТУ-95 та ТУ-160, але «старички» ЗМ були зняті з озброєння порівняно недавно. Точних відомостей про те, чи залишилися в даний час літаки цього сімейства, які можуть підніматися в повітря, немає.

Холодна війна і далека авіація

Після того як була переможена Німеччина, сфери впливу в усьому світі були перекроєні заново. Утворилося НАТО і союз країн Варшавського договору, які не плекали один до одного особливої любові. Сьогодні історики і самі військові вважають, що тільки дивом в той період не почалася Третя світова війна.

Не дивно, що в ті роки саме стратегічна авіація була одним з гарантів миру в усьому світі, підтримуючи фортеця ядерного щита країни. Аж до 1961 року літаки були найважливішим засобом доставки атомних бомб до ймовірного противника. До речі, саме командувачі дальньою авіацією встали на чолі першої ракетної дивізії СРСР.

Зміна вектора розвитку

У повоєнні роки стало остаточно ясно, що пора переходити від старовинної турбогвинтовий авіації до реактивних машинам. В принципі, перший реактивний Іл-28 з`явився ще наприкінці далекого 1940 року. Звичайно, цей літак був в якомусь сенсі проривом, але над конструкцією було потрібно ще багато працювати.

Так, на початку 1970 року (на базі порівняно старого ТУ-22) був створений новий ракетоносець К-22. Крім того, з`явилися й інші модифікації цього літака. Мова йде про машини Ту-22М2 і Ту-22М3. Вони характеризувалися тим, що при їх конструюванні і виробництві були масово використані нові технології і матеріали, які до того часу знаходили застосування виключно в космонавтиці.

Нарешті прийшов час красивого «Білого лебедя», Ту-160. Він став одним із символів всій холодної війни. Це був перший у світі літак такого розміру із змінною геометрією крила, в конструкції якого були використані тисячі передових технічних рішень, багато з яких не мають аналогів і донині. Поштовхом до усвідомлення необхідності розробки чогось подібного стали дані розвідки, яка доповіла про початок створення літака В-1.

Перший «Білий лебідь» піднявся в повітря з аеродрому "Раменське". Сталося це наприкінці грудня 1981 року. У 1984 році на Казанському авіаційному заводі було розпочато багатосерійне виробництво унікальної машини.

У середині 2003 року ці літаки пролетіли над Індійським океаном, перетинаючи повітряний простір багатьох держав. До того моменту далека авіація Росії (фото якої є в статті) польотів такої протяжності не виконувала в принципі. У вересні минулого року два ТУ-160 здійснили політ до Венесуели, скріпивши союзницькі відносини між двома державами.

Можна з упевненістю сказати, що розвиток стратегічної авіації - запорука державності та безпеки нашої країни в найближчі роки.