Основні солі. Категорія 'борати'

Основні солі являють собою досить велику групу сполук. У цю групу входять борати, галогеніди, нітрити, сульфіти. До групи «основні солі» відносяться і карбонати, нітрати, сульфати.

Категорія боратов включає в себе кілька видів з`єднань. Зокрема, до Борат відносять метаборну (НвО2), ортоборної (Н3ВО3), а також невиділені у вільний стан поліборние кислоти. Відповідно до кількості атомів бору ці основні солі розділені на гекса-, тетра-, ди-, моноборати і т.д. Борати можуть називатися по кислотам, утворюючим їх, і числу молей В2О3, яке припадає на 1 моль від основного оксиду.

Взаємодія металів з солями (амонію, лужних та інших) при ступені окислення +1 передбачає формування, як правило, безводних і гідратованих метаборати за типом МВО2, пентаборатов МВ5О8, тетраборат М2В4О7 та інших.

Борати являють собою безбарвні кристали або аморфні речовини. Зазвичай вони відрізняються низькосиметричних структурою - ромбічної або моноклінної.

Безводні борати володіють температурою плавлення в межах 500 - 2000 градусів. До найбільш плавким відносять метаборати лужних металів, а також мета- і ортоборати лужноземельних з`єднань. Більшість речовин при охолодженні розплавів легко формують скла.

Втрата кристалізаційної води у гідратованих моноборатов відбувається при температурі близько ста вісімдесяти, а у поліборатов - трьохсот-п`ятисот градусів. Повне зневоднення призводить до утворення аморфних речовин, які зазнають кристалізацію при п`ятистах - восьмистах градусах. В результаті цієї «перегрупування» відбувається часткове розкладання сполук і виділення В2О3.

Для боратов лужних металів характерна здатність до розчинення у воді. Особливо це властиво пента- і метаборати. Ці основні солі в більшості своїй легко піддаються розкладанню кислотами. В окремих випадках розкладання відбувається і під впливом SO2 і СО2.

Борати важких і лужноземельних металів здатні взаємодіяти з лужними, карбонатними і гідрокарбонатними розчинами. Безводні сполуки відрізняються більшою хімічною стійкістю, ніж гідратовані. З низкою спиртів, з гліцерином, зокрема, борати утворюють комплекси, розчинні у воді. Під впливом сильних окислювачів, Н2О2, зокрема, або при електрохімічному окисленні відбувається перетворення в пексоборати.

У природі відомо близько ста боратов. В основному вони є солями Mg, Na, Fe, Ca. Слід сказати, що ці елементи застосовуються досить широко. Зокрема, хлориди цих елементів являють собою різновид такої речовини, як «технічна сіль», яка, в свою чергу, використовується в різних сферах промисловості.

Безводні борати отримують зневодненням. Застосовують також і спікання або сплавом В2О3 з карбонатами або оксидами металів. Монокристали вирощуються в розплавлених оксидах, наприклад Bi2O3. Отримання гідратованих боратів здійснюється реакціями взаємного перетворення малорозчинних сполук з водними розчинами боратів металів лужної групи, за допомогою нейтролізаціі Н3ВО3 гидроксидами, оксидами або карбонатами металів.

Борати застосовують при отриманні інших сполук бору. Зокрема, в якості компонентів шихти при виготовленні стекол, емалей, глазурі, кераміки. З`єднання застосовують при виробництві просочень і вогнестійких покриттів. Борати використовуються для рафінування як флюсів, при пайку і зварюванні металів. Застосовують їх як наповнювачі та пігменти для лакофарбових виробів, протрави для фарбування, а також в якості інгібіторів (уповільнюють) корозії, компонентів електролітів, люмінофорів та іншого. Найчастіше застосовуються борати кальцію і бура.