Селяви - це життя. Така, яка є

"Селяви" - це "життя". Такий переклад цих слів з французької. Якщо підійти до значення цієї фрази з літературної точки зору, то, напевно, кращим перекладом буде «це доля, і нічого вже тут не поробиш». А в одному з популярних мультиків радянських часів наводився поетичний переказ цього знаменитого афоризму: «Ех, життя моє, бляшанка, а ну її в болото». Чому ж французьке вираз "c est la vie" так міцно увійшло в наш побут? Спробуємо розглянути це питання докладніше.

Таке життя

Як правило, цю фразу прийнято вживати в ситуаціях, коли щось не виходить. Тобто життя в даному контексті постає перед нами виключно з негативного боку, і ми ніби як втішаємо себе тим, що це відбувається не тільки з нами. Нікуди від цього не дінешся, адже наш світ переповнений недосконалостями, і він зовсім не кращий з можливих. Можна сказати, що при філософському підході до даної фразі "селяві" - це екзистенційний погляд на життя. Така справа, мовляв, може трапитися з кожним. Ніхто в цьому не винен, і навіть особливих причин для цього немає.

Як пишеться "селяві"

Це французьке вираз досить часто в писемного мовлення вживають разом. Але правила російської мови говорять нам про те, що так можна вживати дану фразу в іронічно-розмовному значенні. Якщо ж дотримуватися всіх встановлень строго, то слід розуміти, що мова йде про транскрипції. Тобто про російській написанні французького виразу з трьох слів. Тому - за правилами - його пишуть роздільно. Тобто виходить «се ля ві». Але останнім часом все частіше і частіше, особливо в саркастичному контексті, прийнято писати даний вираз злито. Наприклад: «Така вже« селяві »- це життя-буття в забутому Богом і людьми районі».

Чому ми так говоримо

У російській мові існує безліч запозичень з французької. Традиція ця, напевно, йде ще з дев`ятнадцятого століття, коли в «світському суспільстві» було модно блиснути знанням красивого і милозвучно європейської мови. Класика російської літератури - прекрасне тому підтвердження. Але це явище, хоча і не в такій мірі, характерно і для нашого часу. Причому мова йде не тільки про слова, а й про цілих фразах. І "селяві" - це не виняток. Наприклад, "дежавю", "тет-а-тет", "шерше ля фам" та інші. Причому вимовляють їх люди, які ніколи в житті не вчили французьку, навіть у школі. Напевно, вся справа в тому, що деякі вирази з цієї мови настільки емкі і багатозначні, що стають популярні в народі. Тим більше, що досить складні поняття в такому випадку можна висловити не довжина пропозиціями, а кількома короткими словами.

Коли ми так говоримо - смиренність

Люди вживають цей вираз в різних сенсах. Іноді для того, щоб підбадьорити себе чи інших, коли відбуваються речі, неприємні нам, але які ми не можемо змінити. Хоча іноді в такому втіхою, чесно кажучи, вчувається безнадія. Виходить, що ми не впливаємо на нашу власну долю. Ми заздалегідь миримося з тим, що сталося. Ми опускаємо голову перед бідами. Тоді і виходить, що "селяві" - це антипод гордої фрази з епохи Ренесансу про те, що людина - сам коваль своєї долі. Але ж наше життя робиться і нами самими, і від нашого вибору залежить дуже багато.

Коли ми так говоримо - підбадьорювання

Але є інші випадки, коли прийнято вимовляти «селяві». Переклад цієї фрази в такому випадку подібний ще одному навіть більш популярному англійської висловом «шитий хеппенс» - трапляються адже всякі неприємності. Тобто якщо відбуваються біди, то ми немов пропонуємо співрозмовнику поглянути на цю справу без особливого трагізму, підбадьоритися. Тут ніхто не винен, це просто перешкода на дорозі. Якщо ти впав, піднімайся і йди далі, якщо забруднився - вимийся. Не зупиняйся і не думай занадто довго про це. Таке життя, підемо далі. Існує також безліч жартів на цю тему. Мовляв, чому ця «селяві» трапилася саме зі мною, а у сусіда все в порядку?

Екзистенціальний сенс

Деякі філософи і психологи стверджують, що подібні фрази допомагають людині внутрішньо впоратися з навалилися на нього нещастями. Вони в чомусь співзвучні «вічних питань» в різних релігіях про те, чому існує зло. Якщо Бог все створив хорошим, то чому життя саме така? Таким чином, "селяві" - це спроба якось назвати структуру нашого буття, з якої ми ніяк не можемо виплутатися. В якійсь мірі подібний погляд на речі вчить нас мужності. Ми повинні розуміти, що життєвий шлях не встелений трояндами, а скоріше шипами від них. І це - трагедія всього людського існування. Ми живемо в світі, де люди ненавидять один одного, де ведуться війни, де царює несправедливість. Ми смертні, а всі речі навколо нас тлінні. Нас ніби закинули в цей світ, де все життя наповнена стражданнями. Філософи-екзистенціалісти, як і релігійні мислителі, кажуть нам, що, можливо, вся справа в тому, що це буття неістинним. Що це життя не справжня. Що де-небудь, за горизонтом, нас чекають нові земля і небо, де ніхто не журиться? Може бути, але нам треба думати про те, як же прорватися з нинішнього стану до цього ідеального буття. А зараз ми маємо те, у що вляпалися.

Популярність

Ця фраза увійшла в назви книг, віршів, фільмів та кліпів. Вона стала надзвичайно популярною. Існує навіть іронічна спроба розкрити її зміст в якості своєрідного «закону природи». Наприклад, даний вираз породило жартівливий філософський принцип, згідно з яким найменша ймовірність того, що може статися щось погане, завжди реалізовується. У більш розширеному тлумаченні ця теорія отримала назву законів Мерфі.