Як самому скласти ситуаційний план

При будівництві будь-якого об`єкта, від великого заводу до крихітного садового будиночка, нам з вами обов`язково потрібно ситуаційний план. Що це таке і де його взяти при плануванні, наприклад, дачної ділянки? І чи можна скласти самому?

Ситуаційний план - це топографічний план у вигляді креслення того земельної ділянки, де планується будівництво, виконаний в масштабі 1: 1000, 1: 1500 або 1: 2000. На цьому кресленні повинні бути нанесені всі існуючі об`єкти (будівлі, дороги, траси кабелів і трубопроводів, яри, річки і струмки, контури сусідніх ділянок). При зведенні об`єкту будівельно-монтажною організацією ситуаційний план включає прив`язку до її виробничої бази, розташованих поблизу населених пунктів і комунікацій (електричним і газовим мережам, спорудам та мереж водопостачання і каналізації). Крім того, креслення обов`язково містить головні природні особливості будівельної ділянки.
Складають його на основі проектів планування району, якщо ж загальний проект відсутній - на основі даних окремих проектів забудови найближчих ділянок, а також за матеріалами інженерних вишукувань.

Інженерно-геодезичними вишукуваннями в нормативній літературі називається комплекс заходів щодо геодезичної зйомки ділянки (польовим вимірам) і камеральної роботі (обробці отриманих даних та оформлення результатів). Геодезична зйомка потрібно при складанні не тільки ситуаційного, а й топографічного, а також кадастрового планів. Для розробки ситуаційного плану геодезична зйомка рельєфу не проводиться, відзначаються тільки будівлі, споруди, дороги та інші орієнтири.

Не обійтися без цього документа і власнику земельної або садової ділянки, що задумав його облаштування, а тим більше - будівництво будинку. Розмірковуючи, як оформити ділянку, почніть з ситуаційного плану. Якщо такий документ не присутній в числі інших при купівлі ділянки, його нескладно скласти самому. Візьміть аркуш паперу форматом А4 (альбомний аркуш) або А3 (удвічі більше) - якщо ділянка великий. Креслення найзручніше робити в масштабі 1: 200. Це означає, що кожен сантиметр на папері відповідає двом метрам на місцевості. Звичайний ділянку розміром від 10 до 20 соток в такому масштабі добре поміщається на альбомному аркуші. При зовсім невеликих розмірах ділянки можна взяти масштаб 1: 100 (в одному сантиметрі на папері - один метр на місцевості). Для великої ділянки буде потрібно аркуш формату А3 або навіть А2.

Ситуаційний план земельної ділянки повинен містити зображення всіх значимих об`єктів - існуючих (у тому числі незавершених) будівель, меж сусідніх ділянок, колодязів, доріг, елементів ландшафту. Відстань між ними можна визначити за допомогою великої 20-метрової рулетки. Для початку найкраще зробити начерк місцевості на невеликому листку паперу із зазначенням виміряних відстаней між об`єктами, потім вже скласти точний масштабувати план. Зручно користуватися міліметрової папером.

Ситуаційний план передбачає вертикальні відмітки рельєфу (можливо, вони є на існуючому кресленні ділянки), а також вказівку сторін світу і рози вітрів. При відсутності компаса сторони світу самому визначити зовсім не складно - та сторона, де стоїть сонце з полудня до 14 годин, і буде південної. Протилежна, відповідно, - північної. Сторони світу завжди наносять на план у вигляді стрілок, причому північна дивиться вгору. Знання сторін світу і переважаючих напрямків вітрів допоможе грамотно вибрати місце для посадки тене- або світлолюбних рослин, розміщення галявини для загоряння або тінистого куточка відпочинку, пристрої "зеленої стіни" з витких рослин для захисту від холодного вітру. Огляньте навколишню місцевість, виберіть найбільш виграшні ландшафтні види і подумайте, як оформити вихід з ділянки на сусідню мальовничий луг або в тінистий ліс. Якщо ж ваша ділянка оточують тільки сусідські будинки, та дорога, тим більше важливо обміркувати тип і висоту огороджувальних конструкцій, щоб забезпечити затишок і приватність і при цьому уникнути ефекту "кам`яного мішка".

Якщо ви розробляєте ландшафтний проект вже існуючої ділянки з наявними будівлями і насадженнями, то важливо попередньо виявити всі проблеми і слабкі місця свого саду. Бажано провести переговори з друзями та членами родини, врахувати і записати всі побажання щодо передбачуваних змін у плануванні. На план обов`язково потрібно нанести відстань від меж території (примикають сторін паркану) до стін будинку (тобто "посадити будинок на план"), а також всі "тверді покриття" - лінії доріжок, фундаментів, вказавши ширину. Якщо є великі насадження (наприклад, великі дерева), їх відзначають на плані з викреслюванням проекції крони дерева. Це потрібно для визначення затінених ділянок і вибору місця під посадки (як відомо, коріння дерева зазвичай розташовуються в обрисах проекції його крони).

Великі рослинні масиви краще зобразити на окремих аркушах паперу більш докладно для подальшої детального планування.