Систематизація нормативно-правових актів

Різні органи в різний час в тих чи інших просторових межах приймають нормативні акти. Мети їх прийняття також неоднакові. Дана ситуація не може не робити впливу на природу існуючих підзаконних положень, а також самих законів, які в деяких випадках вступають один з одним у суперечність. У зв`язку з цим перед початком упорядкування суспільних відносин необхідно привести в порядок всі прийняті документи. Для цього проводиться систематизація нормативних правових актів - впорядкування, приведення документів у визначений порядок (систему).



Структурування необхідно для забезпечення доступності законодавчої бази, зручності її застосування. Систематизація нормативно-правових актів дозволяє усунути неефективні і застарілі положення. Впорядкування положень сприяє вирішенню юридичних суперечок, ліквідує прогалини.



Існують різні види систематизації нормативно-правових актів:

  1. Інкорпорація. Дана форма передбачає об`єднання положень до збірки без внесення змін до їх зміст. При цьому у кожного акту зберігається самостійне правове значення. Інкорпорація може здійснюватися відповідно до хронологічним (з урахуванням часу прийняття положень), тематичними (з урахуванням теми) та іншими принципами. Ця систематизація нормативно-правових актів вважається найпростішою. Інкорпорацію поділяють на неофіційну і офіційну. До останньої слід відносити Збори законодавства. До неофіційної інкорпорації відносять збірники положень з правових галузям, які видаються в навчальних цілях. На такі матеріали посилатися, наприклад, при судових розглядах не можна.
  2. Консолідація. Систематизація нормативно-правових актів за цією формою передбачає об`єднання декількох положень без зміни їх змісту в один акт. При цьому кожне з положень втрачає самостійне значення в юридичному сенсі. У цьому випадку систематизація нормативно-правових актів здійснюється з урахуванням належності документів до одного роду діяльності (наприклад, освіта, охорона здоров`я та інше). Консолідація вважається найбільш компромісною формою структурування Вона поєднує в собі ознаки інкорпорації та кодифікації. Дана форма систематизації застосовується в якості проміжного етапу.
  3. Кодифікація. Ця форма передбачає об`єднання положень з внесенням змін до їх вміст у логічно цілісний, єдиний документ. Кодифікація дозволяє усунути застарілий матеріал і протиріччя в положеннях. Разом з цим формується новий порядок поведінки, забезпечується логічність правил, формується їх узгодженість. У зв`язку з цим кодифікація вважається найбільш трудомістким і складним способом систематизації. Дана форма упорядкування може бути загальною. У цьому випадку переробляється істотна частина законодавчої бази. Кодифікація може бути і галузевої. У цьому випадку переробляються положення, що належать до конкретної галузі. Ця форма систематизації може бути і спеціальної. У цьому випадку робота ведеться з положеннями, що відносяться до якого-небудь інституту.

Кодифікація передбачає переробку актів відповідно з їх утриманням у обгрунтоване, систематизований виклад у новому кодексі, законі, зводі положень і так далі. Впорядкування прийнятих юридичних положень по даній формі можуть здійснювати тільки спеціальні органи. В результаті кодифікації завжди виникає новий кодекс, звід або нормативний акт. Одним з основних ознак даної форми упорядкування є той факт, що новий, кодифікований закон, є головним серед інших, діючих у цій галузі.




» » Систематизація нормативно-правових актів