Соціальний працівник. Посадові обов'язки

Соціальний працівник - це професія, яка відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Не секрет, що населення країни старіє, а матеріальний рівень і в більшій частині стан здоров`я не дозволяють літнім людям жити активно. Іноді так складаються обставини, що єдиною людиною, яка пов`язує літньої людини із зовнішнім світом, є саме особа, що представляє соціальну службу. Насправді саме завдяки цій службі літні люди, яким не на кого в житті спертися, отримують можливість спілкуватися, набувати продукти харчування і медикаменти, потрібні предмети гігієни та вжитку.

Добре, коли соціальний працівник має середню спеціальну освіту або вищу професійну освіту, але, на жаль, в даний час до обслуговування літніх громадян та інвалідів залучаються особи, зовсім не мають професійної підготовки. Для виконання цієї роботи потрібна наявність багатьох душевних якостей і в цю професію найчастіше приходять за покликом серця.

Соціальний працівник повинен досконало знати державні закони, постанови та нормативні акти про соціальне обслуговування інвалідів та громадян похилого віку. Також він повинен бездоганно виконувати правила трудового внутрішнього розпорядку та посадові інструкції. Керуючись правилами охорони праці та основними правилами техніки безпеки, нормами санітарії та пожежної безпеки, працівник соціальної служби може надавати посильну допомогу за місцем проживання своїх підопічних. Дуже важливо, щоб це виконувалося, не тільки не викликаючи дискомфорту або подразнення з боку літньої людини, а й грамотно.

У своїй роботі соціальний працівник використовує спеціальні знання, наприклад, основи психології осіб старшого віку. Крім цього, він повинен знати основи надання першої невідкладної медичної допомоги.

Обов`язки соціального працівника в першу чергу полягають у тому, щоб виявляти серед населення відведеного їм ділянки інвалідів та громадян похилого віку, які не можуть виконувати самостійно роботу по дому і гостро потребують обслуговування. Працівники цієї сфери постійно проводять анкетування серед літніх людей, пенсіонерів та інвалідів на ввіреній їм території, роз`яснюють їм їх права, на які вони можуть розраховувати.

В обов`язки соціального працівника входить оформлення документів, а також контакт з родичами підопічних і лікарем. Він повинен дотримуватися конфіденційності стосовно своїм підопічним, оформляти матеріальну допомогу, належну за законом інвалідам та пенсіонерам. При необхідності він повинен брати в поліклініці рецепти на отримання медикаментів за пільговими цінами, що передбачено для цієї категорії громадян. Це теж входить в його прямі обов`язки.

Соціального працівника чекають з нетерпінням, адже найчастіше він єдиний помічник у домі. Він купує продукти і приносить чеки, стежить за станом здоров`я самотніх людей і каже їм добрі слова в будні і свята.

У його обов`язки входить ведення документів по звітності. Про свою непрацездатності повідомляє заздалегідь, так як це дозволить знайти заміну на час хвороби. Не можна забувати, що це практично незамінна посаду - соціальний працівник. Обов`язки його цим не обмежуються, він бере активну участь у житті підопічних. Небайдужі люди, які обрали таку професію, повністю ведуть домашнє господарство недієздатним людям, замінюючи родичів, які відсутні або перебувають далеко і не можуть допомагати день у день своїм близьким. Вони з любов`ю приготують або разогреют їжу, заварять ароматний чай і допоможуть застелити ліжко, а це так важливо для самотньої людини, який з нетерпінням чекає, що пролунає дзвінок і прийде соціальний працівник. Обов`язки його - це і турбота про те, щоб в будинках їхніх підопічних була вода, і, звичайно, тепло. При виникненні проблем вони можуть зв`язуватися з ЖКГ і вирішувати питання від імені людини, за якою їм довірені наглядати.

Крім того, вони здають речі в прання, хімчистку і доставляють їх назад, оплачують комунальні послуги, пишуть листи на прохання пенсіонерів, приносять газети і журнали. Вони також є вірними супутниками при організації культурно-масових заходів, можуть супроводжувати літньої людини на заходи, які влада організує спеціально для цієї категорії громадян.