Право на захист працівників

Робота і праця мають для людини і його існування величезне значення. Після того як було сказано «Будеш заробляти хліб свій насущний у поті чола свого!», Праця стала для людини одним з основних занять.

Давньоримська прислів`я «там, де право, там і захист» стає в наші дні все більш актуальною. Тому в знанні законів є сенс - щоб відчувати себе більш впевнено і тому вільно, знати свої права, але й не забувати про права інших.

У сучасному розвиненому суспільстві трудові відносини регулюються окремою галуззю - трудовим правом.

Основний його принцип - надати право на захист державою кожній людині, для відстоювання його свобод і трудових прав. Конкретизацію даного принципу можна прочитати в розділах, де йдеться про захист прав працівників.



Зараз у нашій країні серед роботодавців, на превеликий жаль, зростає кількість приватних підприємств, фізичних осіб та організацій, де трудові відносини не завжди засновані на трудовому законодавстві, т. е припускають хитке право на захист. У зв`язку з цим сьогодні посилено контролюється дотримання трудових прав і свобод працівників.

У трудовому кодексі нашої країни передбачено право кожного захищати себе будь-якими способами, які не забороняє закон. Основні, якими можна захистити права працівників, викладені в трудовому кодексі. Перелік їх залишається незмінним. Тільки змінена послідовність перерахування засобів захисту.



Раніше контроль і державний нагляд згадувалися в першу чергу. А в новому варіанті на першому місці - самозахист трудових прав працівниками. Але це не означає, що державний захист трудящих працівників від порушення їхніх свобод і трудових прав ослабне. Навпаки, акцентується увага на тому, щоб працівники могли реалізувати своє право на захист законними способами.

У новому (вдосконаленому) варіанті ТК перелік способів захисту свобод і трудових прав розширений. Тут додається право на судовий захист, яка повинна забезпечуватися згідно нашої Конституції, яка закріплює людське право на захист у суді.

Відповідно новому трудовому кодексу перелік основних способів захисту трудових прав і свобод - це самозахист трудящими своїх прав, захист законних інтересів і трудових прав працівників профспілками, держконтроль і нагляд за виконанням трудового кодексу та інших нормативних правових актів, які містять норми трудового права, і, звичайно, судовий захист.

Ті працівники, які мають претензії до роботодавців щодо порушення своїх прав, мають право на захист у суді, яка регламентується в трудовому кодексі нашої держави. У чинному законодавстві нового зразка трудові спори вирішує не мировий суд, як це було колись, а їх виносять на розгляд районним судом. Захист прав працівників може відбуватися як у порядку розгляду скарг спеціально створеної комісією з трудових спорів, так і в обхід вищеназваної комісії.

У судовому порядку можуть бути розглянуті будь-які спори, пов`язані з трудовими відносинами. Законом встановлено певний перелік спорів, який не розглядається комісією, а вирішується виключно в суді. Це відновлення на роботі, зміни причини і дати звільнення, переведення на іншу роботу, оплата за вимушений прогул або різниця в зарплаті за період виконання нижчеоплачуваної роботи, бездіяльності або неправомірні дії роботодавця при захисту та оброблення особистих даних робітника, а також відмова в прийомі на роботу.

За судовим рішенням може бути змінена невірна або невідповідна по закону формулювання причини звільнення.




» » Право на захист працівників