Трудові спори і порядок їх вирішення. Основні моменти

Кожна людина в будь-який момент може зіткнутися на роботі з несправедливістю по відношенню до себе. Можливо, це буде незаконне звільнення, відмова у виплаті покладеної компенсації або ущемлення інших прав. Щоб домогтися від роботодавця справедливості, необхідно знати правові норми, що регулюють трудові спори і порядок їх вирішення. У даній статті будуть розглянуті основні способи вирішення таких конфліктів.

Поняття трудових спорів

Трудові спори являють собою розбіжності, які можуть виникнути між суб`єктами правовідносин, які регулюються трудовим правом. Їх поділяють на індивідуальні та колективні.

Виникнення і розгляд трудових спорів проходить у кілька стадій:

1. Порушення права одного або групи працівників.

2. Виникнення розбіжностей сторін при оцінці обставин події.

3. Вирішення ситуації в досудовому порядку.

4. Захист порушеного права в юрисдикційному органі.

Індивідуальні трудові спори і порядок їх вирішення

Суб`єктами таких відносин виступають окремий працівник і наймач. Суперечка може виникнути при порушенні трудового законодавства, пунктів трудового договору, угод, колективного договору, а також за наявності розбіжностей з питань застосування певної норми права.

Індивідуальний спір буде розглянутий:

- якщо працівник є чи був раніше співробітником підприємства нанімателя-

- якщо особа виявляв бажання оформити трудовий договір, але роботодавцем було відмовлено з неповажних причин.

Такі спори будуть розглянуті наступним чином:

1. Загальний порядок. В даному випадку ухвалення рішення буде покладено на комісію з трудових спорів, яка створюється на один рік. Вона складається з представників наймача і профспілки. Рішення має бути одноголосним. Якщо працівник не буде з ним згоден, він може звернутися до суду. При цьому варто враховувати строки звернення.

2. Деякі трудові спори підлягають розгляду тільки в судовому порядку. Подаючи позовну заяву, не варто забувати про підсудність. Рішення суду виконується згідно загальним правилом, тільки при вступі його в законну силу. Але в разі поновлення на колишньому місці чи виплаті заробітної плати - негайно.

3. В особливому порядку розглядаються спори певних категорій працівників вищестоящими органами, яким вони підкоряються. Приймаючи рішення, вони керуються законодавством та статутом підприємства.

Колективні трудові спори та порядок їх вирішення

Суб`єктами таких відносин є група працівників і наймачі (або його представники). Такі спори мають місце при виникненні розбіжностей з приводу умов праці (встановлення або зміна), виконання або зміни колективних договорів, і при ігноруванні думки профспілок роботодавцем під час прийняття внутрішніх нормативних актів.

Законодавство, що регулює такі трудові спори і порядок їх вирішення, передбачає кілька стадій розгляду:

1. Прийняття рішення примирною комісією. Вона складається з двох сторін трудового спору в рівній кількості. Рішення оформляється протоколом. Він є обов`язковим для виконання в зазначені терміни для всіх учасників.

2. Якщо згоди не було досягнуто в примирної комісії, то для вирішення справи запрошують посередника. Його кандидатура затверджується за угодою двох сторін. Дана стадія не є обов`язковою.

3. Якщо учасники колективного спору не змогли врегулювати свій конфлікт за допомогою примирної комісії чи посередника, то приймати рішення в цій ситуації буде трудовий арбітраж. Формувати і готувати списки арбітрів з учасників сторін колективного договору буде державний орган, який займається врегулюванням колективних трудових спорів. Також можуть залучатися фахівці (юристи або економісти). Прийняте рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, законодавство, що регулює трудові спори і порядок їх вирішення, захищає права не тільки працівників, але роботодавців.