МАЗ-200: технічні характеристики, ціна, відгуки та фото

Радянський вантажівка МАЗ-200 (фото представлені на сторінці) є найпотужнішим автомобілем, створеним в післявоєнний час. У 1945 році минулого століття на Ярославському автомобільному заводі були зібрані досвідчені зразки легендарної машини. Там же пройшли випробування. Потім всю документацію передали на Мінський завод автомобілебудування. У 1951 році почалося серійне виробництво семитонні вантажівки МАЗ-200.

Передісторія

У серпні 1945 року в Раді міністрів СРСР було прийнято постанову "Про розвиток автомобільного транспорту". На підставі цієї директиви почалося будівництво Мінського автозаводу. За планом з конвеєра повинно було сходити по 15 000 самоскидів щорічно, одночасно передбачалося налагодити випуск великовантажних причепів.

У першу чергу в Мінську побудували експериментальний цех, а також інженерний корпус. Відділ Головного конструктора був повністю укомплектований фахівцями і вже міг видавати виробничу документацію. Відділ кадрів працював з повним навантаженням, йшов набір кваліфікованих робітників, мотористів, механіків, малярів і водіїв. У повоєнні роки відчувався брак фахівців, наслідки війни давали про себе знати. Однак підростаюче покоління охоче йшло на споруджуваний завод, молодь усвідомлювала важливість розвитку автомобільного транспорту для відбудови народного господарства. Питання кадрів, таким чином, було вирішено в короткі терміни.

Перші кроки

У січні 1947 року Ярославський завод надіслав кілька дослідних зразків бортового автомобіля ЯАЗ-200 і самоскида ЯАЗ-205, які негайно пішли в роботу. І вже восени 1947 року в мінському експериментальному цеху були зібрані перші п`ять МАЗів. Нові машини брали участь у святковій демонстрації 7 листопада, присвяченій 30-річчю Жовтневої революції. Після свята всі п`ять автомобілів МАЗ-205 були передані будівельникам Мінського автозаводу.

Конструкція ЯАЗ-205 і всі технічні характеристики повністю повторювалися в моделі МАЗ-205, розходження було тільки в дизайні решітки радіатора. У ярославського аналога вона розташовувалася горизонтально, а у мінського автомобіля - вертикально. Символом мінського виробництва став біловезький зубр, красиве потужне тварина. Він прикрасив бічні панелі моторного відсіку. Емблема представляла собою мініатюрний хромований барельєф і встановлювалася на всі автомобілі серійного випуску. Виставкові та подарункові екземпляри прикрашалися статуеткою біловезького зубра, яку встановлювали на капоті машини по центру.

Початок серійного випуску

У 1948 році на Мінському автомобільному заводі було випущено 206 машин. У цехах проводилася збірка, також виготовлялися дерев`яні кабіни. Усі комплектуючі, агрегати і вузли завозилися з Ярославля та інших регіонів. Після здачі в експлуатацію першої черги підприємства Мінський завод запрацював на повну силу. У 1949 році було випущено 500 самоскидів.

Вся країна стежила за розвитком автомобільного виробництва в Мінську. За освоєння випуску нових важких вантажівок, самоскидів і причепів фахівці Ярославського і Мінського автозаводів були нагороджені Сталінською премією. У числі лауреатів опинилися мазовци: головний технолог М. Ю. Коні, головний конструктор Г. М. Кокін та головний інженер Б. В. Обухов. Директор Мінського автомобільного заводу Г. Б. Мартиросов і група співробітників отримали урядові нагороди, медалі та ордени.

Виробництво

Автомобіль зайняв своє місце в ряду радянських вантажних транспортних засобів поряд з ЗІЛамі і став успішно виконувати завдання з перевезення вантажів у возрождающемся народному господарстві країни. Машина експлуатувалася практично на всій території СРСР, її виробництво тривало до 1965 року, всього було випущено 230 тисяч автомобілів. Окремі екземпляри працювали і у вісімдесятих роках, завдяки хорошій ремонтній базі. В даний час вантажівки МАЗ-200 відійшли в минуле, кілька збережених автомобілів є раритетами. Окремі екземпляри - гордість колекціонерів.

МАЗ-200, технічні характеристики

• роки випуску - 1951-1965;
• виробник - Мінський автомобільний завод;
• клас - грузовой;
• компоновка - заднеприводная, переднемоторная;
• колісна формула - 4 х 2.

Двигун:

• марка - ЯАЗ 204А;
• розташування - продольное;
• тип - дізельний;
• система живлення - форсунки високого тиску;
• робочий об`єм циліндрів - 4654 куб / см;
• потужність - 110 л. с. при 1300 оборотах на хвилину;
• крутний момент - 460 Нм, при 1200-1400 оборотах на хвилину;
• число циліндрів - 4;
• порядок роботи 1 - 3 - 4 - 2;
• ступінь стиснення - 16;
• діаметр циліндра - 108 мм;
• хід поршня - 127 мм;
• конфігурація - рядний.

Трансмісія:

• тип - 5-ступінчаста, механіческая;
• індекс - 204.

Передавальні числа:

• п`ята передача - 0,78;
• четверта передача - 1,00;
• третя передача - 1,79;
• друга передача - 3,40;
• перша передача - 6,17;
• задній хід - 6,69;
• головна передача ведучих мостів - 8,21;

Зчеплення - двухдисковое сухе.

Габарити і вага:

• споряджена маса - 6560 кг;
• повна маса - 23060 кг;
• дорожній просвіт (кліренс) - 290 мм;
• передня колія - 1950 мм;
• задня колія - 1920 мм;
• колісна база - 4520 мм;
• довжина - 7620 мм;
• висота - 2430 мм;
• ширина - 2650 мм.

Витрата палива - 35 літрів на 100 кілометрів.

Об`єм паливного бака - 225 літрів.

Ходова частина і рульове управління

• тип рульового механізму - червячно- секторний;
• передавальне число - 21,5
• підвіска передня - поздовжні напівеліптичні ресори з гідравлічними амортизаторами зворотно-поступального дії;
• підвіска задня (для середнього та останнього моста) - поздовжні напівеліптичні ресори з підсилюють дублерами і гідравлічними амортизаторами зворотно-поступальної дії.

Гальмівна система

Пневматичний привід на всі колеса, атмосферне повітря з ресивера високого тиску, що нагнітається компресором, розміщеним в моторному відсіку. Тиск регулювалося клапаном, періодично стравлювати надлишки повітря. Гальмівна система була далека від досконалості, нерідко відмовляла. Машина, на ходу втратила гальма, ставала некерованою. З цієї причини були проведені роботи з удосконалення конструкції ручного гальма. На останніх автомобілях ручник складався з двох "башмаків", що стискають маховик колінчастого валу. При цьому привід ручного гальма був механічним і включався тягою від важеля праворуч від водія. Називався такий ручник аварійним. Гальма на всіх шести колесах були барабанними, з регульованими колодками.

Технології виробництва

На автомобілі МАЗ-200 вперше в Радянському Союзі були застосовані синхронізатори коробки передач, що забезпечують плавне перемикання швидкостей. На приладовому щитку з`явився тахометр, який у той час був рідкістю.

Спочатку МАЗ-200, двигун якого був скопійований з американського аналога, випускався по частковому ліцензії. Потім був розроблений вітчизняний мотор ЯАЗ-204 і автомобіль став цілком самостійною виробничою одиницею, утвердившись у своїй назві - МАЗ-200. Модель пройшла ряд випробувань, за результатами яких було прийнято рішення про створення армійської модифікації. Мала відбутися кількамісячна робота з переобладнання.

У ході військової розробки МАЗ-200, двигун якого форсували до 120 л. с., отримав високі борти, поздовжні відкидні лавки для перевезення особового складу, знімні дуги для тенту і лебідку. Тягові характеристики механізму лебідки дозволяли витягати транспортні засоби вагою до 10 тонн.

Цивільний автомобіль МАЗ-200 також продовжував розвиватися, в першу чергу була модернізована кабіна. На першому етапі виробництва кабіна збиралася на дерев`яному каркасі з подальшою обшивкою металевими листами. Це був досить складний технологічний процес, віднімає масу часу. Ситуація дещо покращилася, коли з`явилися штампувальні методики. Окремі частини кабіни виготовлялися на прессформе і потім з`єднувалися контактно-зварювальним способом.

Сідельний тягач

Для буксирування вантажних напівпричепів був створений автомобіль МАЗ-200В. Машина оснащувалася дизельним двигуном потужністю 135 л. с., цього було достатньо для руху з причепом по дорогах з рівним покриттям зі швидкістю 45 км / год.

Варіанти використання

Найпоширенішим автомобілем, що випускається на базі МАЗ-200, став самоскид МАЗ-205. Подальше застосування базового шасі було досить різноманітним: під загальним позначенням "МАЗ-200Д" були створені автоцистерни, паливозаправник МАЗ-200-ТЗ, молоковози (АЦ-525), поливально-мийні машини (ПМ9), підйомні крани (К-51, К -52, К-53), контейнеровози (АПК-6). Особливим попитом у господарників користувався МАЗ-200 пожежник. Це був універсальний автомобіль з кількома функціями. Створена на базі МАЗ-200 (фото представлено на сторінці), з лафетними водяними гарматами і висувними драбинами довжиною 32 метри, пожежна машина стала ефективним засобом гасіння загорянь. Іноді автомобіль використовувався в будівництві.

На шасі МАЗ-200 також встановлювалися рефрижераторні установки чар-1-200, які випускав завод холодильного обладнання в Черкеську. Малими серіями проводився повнопривідний лісовоз МАЗ-501. Вантажівка МАЗ-200 був невичерпним джерелом нових модифікацій.

Удосконалення

У ході виробництва МАЗ-200 неодноразово піддавався модернізації. Покажчики повороту поєднали з підфарниками, лобові стекла зробили монолітними, вони вже не відкривалися, як раніше. Був розроблений і встановлений новий гальмо стоянки стрічкової конструкції. Потужні акумуляторні батареї типу 6-СТМ-128 розмістили під пасажирськими сидіннями. Штатний генератор був замінений на новий Г-25Б, колишній стартер скасували, замінивши його на більш потужний, високооборотистий СТ-26. Стандартне електрообладнання в 12 вольт перевели на 24-вольтний формат.

Новий двигун автомобіля

У 1962 році машину оснастили новим чотиритактним шестициліндровим двигуном ЯМЗ-236 підвищеної економічності. Потужність мотора складала 165 к.с., його стали широко використовувати у виробництві сімейства МАЗ-500 різних модифікацій. Автомобілі випуску 1962 з новим двигуном поміняли назву: базова бортова модель стала називатися МАЗ-200П, сідельний тягач проводився під ім`ям МАЗ-200М. Ще один тягач того часу під назвою МАЗ-200Р оснащувався спеціальної гідросистемою для перекидання кузова напівпричепа-самоскида МАЗ-5232В.

Автомобіль модифікувався під потреби народного господарства СРСР, в кожній економічній галузі країни працювали МАЗи, а якщо було необхідно, то створювалася нова машина, яка відповідала знову позначеним завданням. Розвиток промисловості вимагало все нових автомобілів.