Суть комерційного ефекту, який приносить облік векселів

Світова практика показує, що облік векселів являють собою передачу утримувачів цих самих векселів банкам аж до настання терміну сплати. Після чого відбувається виплата передбаченої вексельної суми, за винятком, природно, певного відсотка, який був прописаний в договорі. Цей відсоток називається, відповідно, облікованим відсотком.

Економічна доцільність та способи виникнення векселів

Перш ніж аналізувати можливі відносини, які можуть бути сформовані між клієнтом, пред`явником цінних паперів, і банком варто зрозуміти суть економічного ефекту, який несе в собі облік векселів у банку. У першу чергу в цій ситуації варто оцінити початкову стадію формування власне самого векселя. Прийнято виділяти два варіанти, при яких можливе виникнення так званого комерційного обігу векселів. Перший варіант - класичний. У цій ситуації покупець певного товару або послуги видає продавцю вексель, який гарантує виконання договірного платежу в майбутньому, або, навпаки, продавець виставляє на покупця послуг або товару вексель, але вже перекладної. Другий варіант - коли безпосередньо простим векселем відбувається оплата наданого товару продавцем. Іноді цю систему називають розрахункової або «Вітчизняної». Принципово, суть як одного, так, в принципі, і другого варіанту полягає в тому, що покупець має можливість отримання товару без наявності необхідних в даний момент часу грошових коштів, а продавець готовий отримати ці кошти в майбутньому.

Комерційне кредитування через векселі

Як видно, по схемі задіяні виключно два суб`єкти - продавець і, відповідно, покупець, так навіщо ж ще потрібний облік векселів у банку? Принципово облік векселів може бути не потрібний, якщо самі ці векселі використовуються надалі як засіб розрахунку або застосовуються в деяких ланцюжках взаємних розрахунків, коли вони не обмінюються назад на грошовий еквівалент. З іншого боку, вексель є виключно доказом в деякій мірі надійності покупця в області оплати, що, як відомо, не завжди може бути істиною з об`єктивних чи суб`єктивних причин. При всьому при цьому розвиток безпосередньо вексельної системи як якоїсь форми кредитної полегшує по своїй суті навантаження на банківський сектор, оскільки виключається необхідність звернення в банк за кредитом, власне, кредитодавцем стає продавець. Здійснюючи облік або переоблік векселів, банк отримує як бонус певний відсоток. Одним з небагатьох, але досить істотним, недоліком подібної системи для банків є наявність фіксованого відсотка при укладанні угоди на облік або переоблік векселів, що не дуже комфортно з урахуванням можливої зміни кон`єктури ринку.

Можливі ризики

Природно, що як і в інших областях кредитних відносин, облік векселів несе в собі і певну кількість ризиків. Насамперед, мова йде про можливість невиплати за кредитними зобов`язаннями, що певною мірою може бути нівельовано регресивними вимогами до индоссантам (чим останніх більше, тим ризик, природно, стає менше). Не виключається і ризик концентрації. Наступним є так званий ризик забезпечення. Справа в тому, що облік векселів не супроводжується, як правило, якими б то не було засобами забезпечення поточного виконання за зобов`язаннями, що, природно, в значній мірі збільшує ризики в порівнянні з іншими способами кредитування. Ну і на закінчення, визначеним, можна сказати, специфічним ризиком для комерційного вексельного кредитування є можливість обліку цінних паперів, що не мають вексельної чи іншої сили, або, взагалі, підроблених.