Вихідна допомога

Нещодавня криза привів у стан ступору дуже багатьох, хто займається бізнесом у нашій країні. Для того, що зберегти його, іноді доводиться чимось жертвувати: прикривати який-небудь вид діяльності, зливати кілька компаній в одну, здійснювати банкрутство вже нерентабельною фірми, зменшувати зарплату або скорочувати штат працівників.

І якщо всі ці антикризові заходи проводити грамотно, а головне - вчасно, то можна залишитися на плаву і будувати нові плани.

Якщо роботодавець все ж вирішив скоротити кількість працівників своєї організації, то він за законом зобов`язаний попередити не пізніше, ніж за два місяці до їх звільнення, а по закінченню трудових відносин виплатити їм обов`язкове вихідну допомогу.

Таким чином, прийнявши рішення реорганізувати або ліквідувати своє підприємство, роботодавець насамперед видає наказ про скороченні штату працівників, обгрунтувавши в ньому дану необхідність. Потім, через два місяці, керівник видає інший наказ, в якому повинні бути зазначені конкретні прізвища тих, хто потрапив під скорочення. Того ж дня їм видається вихідна допомога, а також трудові книжки та копії наказу про скорочення.

Крім того, за працівником, який звільняється зберігається право на одержання середньомісячного заробітку на період, поки він буде працевлаштовуватися, але не більше двох місяців. Іноді цей термін продовжується ще на місяць, рішення про це приймає відповідна служба зайнятості.

Вихідну допомогу, яка працівникові виплачує скоротила його організація, становить його місячний оклад. Якщо відразу ж після звільнення громадянин влаштовується на нову роботу, причому протягом місяця, то за ним не зберігається середній заробіток, що видається на період працевлаштування.

Розрахунок вихідної допомоги здійснюється наступним чином: спочатку розраховується денний середній заробіток, для чого загальна сума, яка була виплачена працівникові за рік, ділиться на кількість фактично відпрацьованих за той же період днів. Отриманий денний середній заробіток множиться потім на число робочих днів у місяці, наступному за його звільненням.

Визначивши вихідну допомогу, роботодавець повинен при остаточному розрахунку виплатити скороченому працівникові та компенсацію за всі невикористані дні його відпустки. Однак у цьому випадку середній денний заробіток розраховується трохи інакше.

При цьому під час виплати повинні враховуватися і ті суми, які видавалися працівнику згідно з Положенням про особливості порядку обчислення зарплати, а саме винагороди залежно від рівня кваліфікації працівника, складності виконуваної роботи, її кількості та якості, доплати, що мають компенсаційний характер, стимулюючі - премії та заохочувальні суми. Іноді трудовий або колективний договір передбачає підвищений розмір допомоги, в такому випадку роботодавець зобов`язаний виплатити його саме в цьому еквіваленті.

Вихідна допомога при скороченні, що видається працівникові, який був звільнений раніше покладеного законом терміну, буде більше. Даному громадянинові в такому разі, крім згаданих виплат, буде покладатися додаткова компенсація, розмір якої повинен бути рівний середньому заробітку, який повинен бути розрахований з фактичного дня звільнення до дня, який зазначений у повідомленні про скорочення.

Якщо організація скорочує особа, яка досягла пенсійного віку, то за ним також зберігаються всі компенсації і гарантії. Про це йдеться в Трудовому кодексі нашої країни. Пенсіонер також теоретично має право і можливість спробувати в конкретний період часу влаштуватися на якусь роботу, тому йому повинні бути виплачені всі компенсації і гарантії точно так само, як і решті працівникам.