Оцінка інвестиційних проектів. Оцінка ризиків інвестиційного проекту. Критерії оцінки інвестиційних проектів

Успішний розвиток бізнесу часто вимагає від підприємця вміння залучити інвестиції. Зробити це він може, задіявши самі різні інструменти. Але в багатьох випадках рішення інвестора з приводу того, вкладатися чи ні в той чи інший бізнес, буде ґрунтуватися на проведенні незалежного аналізу, оцінки перспектив конкретного проекту. Які критерії при цьому можуть бути задіяні?

Простота і складність

Оцінка інвестиційних проектів, як вважають багато експертів, з одного боку, пов`язана з многофакторностью дослідження бізнес-ідеї. При цьому, в розрахунок можуть братися не тільки властивості самої концепції, але також і зовнішні чинники - стан ринку, політичні процеси і т. Д. Привабливість інвестиційного проекту може аналізуватися з точки зору особистості підприємця, рівня опрацьованості фінансового плану. З іншого боку, вся суть відповідного дослідження, як правило, зводиться до відповіді на сукупність найпростіших питань: чи буде проект прибутковий, наскільки, і коли очікувати доходів?

Універсальних критеріїв, які б дозволили однозначно визначити, які саме фактори аналізу найбільш явно впливають на майбутню прибутковість бізнес-ініціативи, навіть у середовищі професійних інвесторів ще не придумано. Однак інструментарій, за допомогою якого може бути проведена якісна оцінка та аналіз інвестиційних проектів, в широкому спектрі конкретних рішень, цілком доступний. Які ж критерії, за якими сучасні інвестори оцінюють перспективність бізнес-ідей?

Ключові критерії

Насамперед, це показники, що відображають економічну ефективність вкладень. В "формулою", застосовної щодо обчислення конкретних цифр за даним критерієм, є дві базові "змінні" - власне інвестиції, а також річний прибуток (іноді виражається в рентабельності, тобто, у відсотках). У деяких випадках критерії оцінки інвестиційних проектів у цій "формулі" доповнюються таким аспектом, як термін окупності. Тобто якщо говорити, наприклад, про перший рік ведення бізнесу, то вкладник, можливо, захоче знати, через скільки місяців проект хоча б вийде в "нуль". В цілому можна сказати, що методика оцінки інвестиційних проектів прив`язана до фактору часу. Аналізується сукупність найважливіших з економічної точки зору критеріїв співвідносні з конкретним періодів.

Якщо розглядати критерії оцінки інвестиційних проектів, які йдуть в прив`язці до часу, більш детально, то можна виділити їх наступний перелік:

• чистий приведений дохід;
• внутрішня і модифікована норми доходності;
• середня норма, а також індекс рентабельності.

У чому перевага даних критеріїв? Майже у всіх випадках інвестор отримує якийсь раціональний цифровий показник, який може дозволити зіставляти кілька потенційних проектів.

Оптимальна модель бізнесу

Обчислити "змінні" у відношенні тієї "формули", що ми навели вище, або аналогічних їй, інвестор буде пробувати, аналізуючи, насамперед, запропоновану підприємцем бізнес-модель. Тобто вивчати її на предмет наявності рішень, які здатні забезпечити потрібний потік виручки в той проміжок часу, який влаштовує інвестора та інших зацікавлених осіб. Принципи оцінки інвестиційних проектів, виходячи з особливості бізнес-моделі, базуються на застосуванні особливих методик розрахунку ключових показників. Розглянемо їх.

Розрахунок показників

На практиці розрахунок показників, як правило, здійснюється із застосуванням методів дисконтування. Тобто береться розмір середньозваженої величини капіталу або ж, якщо це більш підходить з точки зору бізнес-моделі, середньоринкова прибутковість по подібним проектам. Є методи дисконтування, засновані на банківських ставках. Тобто здійснюється зіставлення рентабельності проекту, як варіант з прибутковістю при розміщенні аналогічного обсягу грошових коштів на банківському депозиті. Як правило, такі показники оцінки ефективності інвестиційних проектів враховують також інфляцію або ж суміжні з нею процеси, що відображають знецінення особливо важливих для вкладника активів.

Перейдемо тепер від теорії до практики. Розглянемо те, як здійснюється оцінка інвестиційних проектів на прикладі аналізу деяких з позначених нами вище критеріїв. Почнемо з періоду окупності. Це один з ключових показників, за якими ведеться оцінка інвестиційних проектів. Якщо, наприклад, інші критерії двох порівнюваних бізнес-ініціатив однакові, то перевагу, як правило, віддається тому, де вкладення швидше вийдуть "в нуль".

Аналіз періоду окупності

Даний критерій - це часовий проміжок між моментом запуску бізнес-проекту (або фінансового траншу вкладень інвестора) і фіксацією події, коли загальна сума накопиченої чистого прибутку стане рівною сукупним обсягом вкладень. Деякі експерти додають ще одна умова - тренд, що характеризує вихід бізнесу "в нуль", повинен бути стійким. Тобто якщо в якійсь з місяців після старту бізнесу накопичена прибуток стала рівною вкладенням, а через деякий час знову витрати перевищили виручку, то період окупності не фіксується. Однак є аналітики, які не беруть в розгляд даний критерій або ж враховують його в рамках складних формул з великою кількістю умов.

У яких випадках інвестор схильний приймати позитивне рішення, виходячи з результатів аналізу періоду окупності? Експерти виділяють два основних випадки. По-перше, якщо у співвіднесенні з цим періодом прибуток, рівна або порівнянна з мінімальною ставкою дисконтування в річному обчисленні, буде отримана швидше, ніж за 12 місяців. Тобто, умовно кажучи, якщо за 10 місяців реалізації проекту інвестор отримає рентабельність в 15%, рівну 15% річних у банку, він віддасть перевагу вкластися в проект, ніж відкривати депозит, щоб за 2 місяці, що залишилися за фактом вивільнення капіталу вкласти їх ще кудись небудь. По-друге, рішення про те, щоб вкластися в бізнес, може бути прийнято, якщо вкладник вважатиме період окупності прийнятним за умови, що оцінка ризиків інвестиційного проекту не виявить факторів, які можуть вплинути на зниження рентабельності. Такі випадки, головним чином, характерні для економік з низькою інфляцією і невисокою волатильністю курсу валют (а значить, і з невеликими відсотками за банківськими депозитами) - тоді інвестори охочіше розглядають вкладення в реальний бізнес, приділяючи більше уваги не тільки прибутковості, але і ризикам.

Однак оцінка інвестиційних проектів, виходячи тільки лише з періоду окупності, недостатня. Головним чином тому, що в цьому випадку не береться в розрахунок прибуток, яка може бути отримана після того, як виручка перевищить витрати. Умовно кажучи, цілком може вийти так, що інвестор, отримавши 15% і вивівши капітал, упустить можливість протягом наступного року заробити ще 30%.

Чистий приведений дохід

Як ми вже сказали вище, показники оцінки ефективності інвестиційних проектів включають такий критерій, як чистий приведений дохід. Він являє собою різницю між величиною очікуваної виручки і розміром вихідних вкладень у бізнес. Тобто він відображає те, наскільки може зрости загальний капітал фірми. Інвестор віддасть перевагу тому проекту, в якому чистий приведений дохід при однаковому рівні ризиків і при одному і тому ж часовому проміжку очікується вище. При цьому період окупності може і не братися в розгляд зовсім (хоча це буває не часто).

Внутрішня норма прибутковості

Вищевказані показники оцінки інвестиційних проектів часто доповнюються таким критерієм, як внутрішня норма прибутковості. Основна перевага даного інструменту в тому, що прибуток інвестора може бути підрахована без урахування ставки дисконтування. Як це можливо? Справа в тому, що внутрішня форма прибутковості передбачає відповідність тієї самої ставці дисконтування, але при цьому величина очікуваної виручки буде збігатися з розміром вкладених коштів. Умовно кажучи, інвестор, вклавши в проект 100 тис. Рублів, може бути впевнений, що як мінімум цю ж суму він отримає після закінчення заданого періоду часу, а також "надбавку", що влаштовує його, виходячи з обраної ставки дисконтування.

Модифікована норма

Оцінка інвестиційної привабливості проекту також може доповнюватися таким критерієм, як модифікована внутрішня норма прибутковості. Її можна застосовувати в тому випадку, якщо, наприклад, чистий приведений дохід виявляється негативним (менше обраної ставки дисконтування), хоча інші показники позитивні. Наприклад, звичайна внутрішня норма прибутковості. Тобто, умовно кажучи, інвестор, вклавши 100 тис. Рублів в конкретний період часу, повертає їх з надбавкою в 15% після 10 місяців роботи бізнесу, проте через 24 місяці загальна рентабельність підприємства становить 1-2%. У цьому випадку виникає необхідність скорегувати внутрішню прибутковість, виходячи з періодів, коли виручки недостатньо для задоволення критерію по ставці дисконтування, аж до фіксації чистого збитку. Інвестору, таким чином, важливо знати: може, йому краще вкласти 100 тис. Рублів на умовах повернення з відсотками через 10 місяців і виручити 15 тис., Ніж направити фінанси в оборот на 24 місяці і виручити тільки 1-2 тис. Рублів.

Індекс рентабельності

Економічна оцінка інвестиційних проектів, як правило, передбачає включення в аналіз такого критерію, як індекс рентабельності. Цей параметр дозволяє визначити, скільки отримають, в середньому, всі інвестори (або єдиний, якщо весь капітал фірми його) прибутку після закінчення заданого проміжку часу, виходячи з початкового обсягу спрямованих грошових коштів.

Якісні критерії

Вище ми розглянули раціональні, кількісні критерії, за якими може проводитися фінансова оцінка інвестиційного проекту. Є разом з тим також і якісні параметри. Їх досить складно виразити в цифрах (хоча в якихось аспектах, безумовно, можливо). Але вони часто не менш важливі, ніж "формули", в яких враховуються параметри, вивчені нами вище. Про які критеріях може йти мова? Експерти виділяють наступну їх сукупність.

По-перше, досліджуваний бізнес-проект повинен бути збалансованим, враховувати об`єктивні умови ринку, відповідати заявленим цілям. По-друге, наміри і очікування підприємця повинні бути адекватні наявним ресурсам - кадровим, основним фондам, джерелами фінансування. По-третє, має бути проведена в належному ступені якісна оцінка ризиків інвестиційного проекту. По-четверте, підприємству слід прорахувати можливий вплив реалізації бізнес-ініцатіви на позаекономічні сфери - суспільство, політику на рівні регіону або муніципалітету, екологію, проаналізувати іміджеві наслідки.

Фактори прибутковості

Власне, звідки беруться цифри, підставляються в "формули" для визначення раціональних критеріїв, на базі яких може бути проведена оцінка інвестиційної привабливості проекту? Джерел даних може бути багато. Спробуємо визначити, яка може бути їх природа. Експерти виділяють дві основні групи факторів, що впливають на "змінні" для "формул" відносно раціональних показників - ті, що впливають на розмір прибутку, і ті, від яких залежать витрати. Разом з тим ця класифікація варіативна в тій частині, що один і той же фактор може одночасно сприяти зростанню доходу однієї фірми і в той же час ускладнювати бізнес для іншої. Простий приклад - курс рубля. Його зріст дуже вигідний для експортерів - їх виручка в російській національній валюті зростає. У свою чергу, імпортерам доводиться істотно переплачувати. Крім валютних торгів, які ще фактори можна привести в приклад?

Це може бути збільшення або зменшення ємності в конкретному сегменті ринку, і як наслідок, обсяги продажів зростуть або знизяться. Як правило, це пов`язано з появою в галузі нових гравців, злиттями, банкрутствами і т. Д., В ряді випадків - державною політикою. Ще один фактор - зростання витрат фірми внаслідок інфляційних процесів, змін в ринкової стійкості постачальників і контрагентів. Також в приклад можна навести вплив технологічних процесів - впровадження тих чи інших інструментів продажів або у виробництві може істотно вплинути на загальну динаміку виручки в бізнесі. Як правило, більш нове обладнання передбачає скорочення технологічного циклу. Як результат - товар потрапляє на ринок швидше. Оцінка вартості інвестиційного проекту з більш досконалою виробничою базою може виявитися вище, ніж того, який передбачає використання, нехай і надійного, але більш консервативного з точки зору динаміки випуску товарів обладнання.

Додаткові критерії

Існують також показники оцінки інвестиційних проектів, які мають не стільки економічну природу, скільки грунтуються, більшою мірою, на бухгалтерських принципах. Тобто вивчається те, наскільки ефективно в підприємстві налагоджено облік, як регулярно проводиться оцінка і повторний аналіз вартості основних засобів, якою мірою ефективно налагоджений документообіг всередині компанії та з партнерськими організаціями, державними структурами.

Можлива також економічна оцінка інвестиційних проектів на макрорівні. Тобто йде аналіз сукупності факторів, які можуть вплинути на перспективність бізнесу, виходячи з кон`юнктури національного або глобального ринку. У деяких випадках беруться в розрахунок особливості законодавства. Тобто якщо, наприклад, на рівні джерел права на федеральному рівні можливі приватні коригування в аспекті митного законодавства (наприклад, заборона на ввезення таких-то товарів з-за кордону), то інвестор може порахувати недоцільним вкладення в такий-то бізнес, незважаючи на то що розрахункові показники рентабельності і прибутковості вельми багатообіцяючі.

Може бути проведена не тільки фінансова оцінка інвестиційного проекту, але і, наприклад, аналіз особистості власника бізнесу на рівні психології, його зв`язків, рекомендацій інших гравців ринку. Можливий варіант, коли інвестор приймає рішення, виходячи з особистого ставлення до людини, яка розглядається в якості кандидата в партнери по бізнесу.

Можливий також варіант, коли перспективи вкладень будуть оцінюватися, виходячи з рекомендацій інших учасників ринку, галузевих рейтингів, периодич присутності бренду і керівників компанії в ЗМІ. Якщо мова йде про серйозні вкладеннях - інвестор, як правило, задіє комплексний підхід в оцінці інвестиційного проекту.