Самоврядування в школі: вчора і сьогодні

Багатьом здається, що самоврядування в школі - це продукт сучасного суспільства і прояв його свобод. Але якщо люди середнього віку і старше згадають своє дитинство, то і там вони побачать приклади подібних організацій. Взяти хоча б ланки з ланковими, рада загону з головою, рада шкільної дружини. Навіть у молодших класах у жовтенят були зірочки, якими командували обрані з числа учнів хлопці. А якщо порівняти самоврядування в школі сьогодні з системою самоврядування радянських часів?

У радянські часи подібна шкільна організація була покликана допомагати адміністрації у контролі та організації діяльності учнів. Адміністрація не радилася, а віддавала розпорядження - що, як і коли необхідно зробити. І владою адміністрації міг бути зміщений обраний класом голова його ради.

Сьогодні ж самоврядування в школі дозволяє учням самим приймати участь у житті школи. А рада самоврядування не підпорядковується адміністрації і не може бути нею розформовано. Зате, за задумом, він може впливати на прийняті адміністрацією рішення шляхом участі у їх обговоренні.

Сучасне самоврядування в школі спрямоване на виховання у підростаючого покоління бажання брати участь у суспільному житті, на формування активної громадянської позиції та викорінення інертності мислення. Простіше кажучи, шкільне самоврядування покликане допомогти виростити з наших дітей не пасивних обивателів, а широко і вільно мислячих людей, готових міняти застарілі норми і, в разі необхідності, відстоювати свої права.

У процесі такого виховання у дітей формується відчуття особистої і соціальної значущості, здатність гармонійно поєднувати особисті та колективні інтереси. А також розвивається здатність самостійно приймати рішення і брати на себе відповідальність за їх реалізацію.

Але думати, що подібні починання повинні торкатися лише старші класи - непрощенна помилка. До підліткового віку багато поглядів і стереотипи вже сформовані, а гормонально обумовлений негативізм заважає сприймати нові установки з боку дорослих. Тому слід починати виховувати відповідальне ставлення та творчий підхід до суспільного життя, формуючи самоврядування в початковій школі.

Для успішного проведення цієї роботи необхідно стимулювати самостійну активність молодших школярів в організації позаурочній діяльності. Наприклад, давати їм можливість самостійно складати план позакласних заходів, дозволяти їм готувати класні години, святкові заходи, різні доповіді та виступи.

Можна також почати з того, що в ігровій формі створити на базі класного колективу якесь "держава" з президентом, міністром фінансів, міністром культури і іншими "важливими особами". Звичайно, просто необхідно буде налагодити випуск і своєї власної валюти, яка буде фігурувати як заробітна плата в "державі". Також нею "проштрафилися" будуть оплачувати штрафи, а всі інші будуть відраховувати "прибутковий податок" в класний фонд. Цей варіант змушує школярів дуже активно брати участь у житті класу, адже вони ще не так далеко пішли від казок і ігор, і пропонована форма самоврядування відповідає їхнім внутрішнім запитам.

Самоврядування в школі - це не тільки красиві тези і програми. Це ще й строго систематизована, налагоджена структура, на чолі якої стоїть вибраний загальним голосуванням учнів рада школи з його головою.

Також у кожному класі вибирається актив з числа учнів. Саме ці "керівні органи", що представляють самоврядування в класі, виступають в ролі представників учнівства на зустрічах з адміністрацією. І саме вони організовують і контролюють суспільно-корисну роботу в школі - збір макулатури, чергування, генеральні прибирання класів.

Але все описане вище - це ідеал самоврядування в школі і, на жаль, рідкість. У багатьох школах досі воно так і залишилося лише гарним словом, про який згадують лише в так званий «День шкільного самоврядування», коли уроки замість вчителів ведуть учні старших класів. На чому все і закінчується.