Додаткова угода до договору

Додаткова угода до договору сьогодні застосовується роботодавцями досить часто. Це, головним чином, пов`язано з необхідністю внести ті чи інші зміни в документ. Складати додаткову угоду до договору (зразок якого закріплений законодавчо) в ряді випадків зобов`язує і Трудовий кодекс.

В якості ініціатора внесення змін може виступати як роботодавець, так і сам співробітник. Коли додаткову угоду до договору складається за ініціативою роботодавця, то він повинен повідомити про це своїх працівників не менше ніж за два місяці до передбачуваних змін. До них, наприклад, можуть ставитися зміни в оплаті праці, характері діяльності, режимі робочого часу та інше.

Зразок додаткової угоди до трудового договору необхідний для правильного оформлення передбачуваних змін.

Перед оформленням преамбули в першу чергу слід визначити назву документа.

У зв`язку з тим, що заміна положень, цифр, слів, доповнення основного тексту пунктами або статтями є зміною самого тексту, додаткову угоду до договору може бути "про внесення змін" або "зміну умов".

Оптимальним варіантом складання преамбули вважається, якщо вона повторює таку з вихідного документа. Додаткова угода до договору у вступній частині може містити застереження щодо угод і договорів, укладених раніше.

У деяких випадках роботодавцем фіксується причина внесення змін відповідно до його власним бажанням. Однак закон передбачає і ряд випадків, при яких роботодавець зобов`язаний вносити обґрунтування. Наприклад, відповідно до статті 74 ТК необхідно відобразити причини, з якими пов`язана зміна технологічних або організаційних умов роботи. Вказати ці відомості допускається як в преамбулі, так і в самому тексті договору.

Те якість, з якими складається сам текст нового документа, показує ступінь професійної підготовки становить його, а також рівень управлінської культури на підприємстві. Існує кілька правил, що дозволяють створити зрозумілий і чіткий документ.

У першу чергу зміни рекомендується викладати послідовно. При цьому вказується підпункт, пункт або стаття, в яку вносяться зміни. Простіше кажучи, в тексті, наприклад, спочатку слід вказувати на доповнення, що вносяться до пункту 3, а потім, в пункт 5, але не навпаки.

Не слід вносити зміни, що не конкретизуючи структурні одиниці (підпункти, пункти) вихідного договору. Іншими словами, необхідно вказувати, куди конкретно вносяться нові відомості. Наприклад, не слід писати таким чином: "слова" середньої оплати за місяць "замінити словами" окладу за посадою ". Правильно буде наступним чином:" В п. 2.3 слова "середньої оплати за місяць" замінити словами "окладу за посадою".

Змінюючи числа, в додатковій угоді необхідно застосовувати термін "цифри". Наприклад: "У п.3.4 цифри" 8200 "замінити цифрами" 10900 ".

У разі якщо зберігаються умови початкового договору, доповнюючи при цьому новими положеннями, фахівці рекомендують приводити доповнюються структурні одиниці в новій редакції.

У деяких випадках зміни можуть зачіпати досить велика кількість підпунктів, пунктів, розділів. Так, наприклад, при перекладі на іншу посаду буде змінюватися саме найменування посади, відділу, а також обов`язки і права співробітника у зв`язку з новими функціями, умови оплати та інші умови. У цих випадках фахівці рекомендують оформити новий трудовий договір з уже внесеними змінами в якості додатку до додаткової угоди. Для цього в документі застосовується спеціальна формулювання, яка вказує на наявність додатка.