Форма, поняття і структура держави. Соціальна структура держави

Виходячи з яких принципів функціонує держава? Яка еволюція форм політичної організації суспільства? Які основні принципи реалізації владних повноважень суб`єктами державного управління в сучасних країнах і, зокрема, в Росії?

Що таке держава?

Перш ніж вивчати, що таке структура і функції держави, визначимося власне з тим, що розуміти під таким. Теоретичних концепцій на цей рахунок існує багато. У числі найпоширеніших - наступне визначення. Держава - це складна система взаємодії людей, які об`єднані за ознакою національної чи територіальної ідентичності, створена з метою гарантій базових принципів якості життя, безпеки і свободи для кожного громадянина.

Люди, свідомо віддавши перевагу проживання у відповідних умовах, укладають "суспільний договір" з державною владою, "делегуючи" управління собою уряду (парламенту) або здійснюючи самоврядування на принципах справедливості і відображення суспільних інтересів. У ранніх формах державності, коли мова йшла про об`єднання людей на порівняно невеликих за площею територіях, більш-менш однорідних етнічно і в культурному аспекті, необхідності в "делегування" не було. Громадянам достатньо було вибрати, умовно кажучи, досвідченого "вождя" чи групу таких з метою упорядкування принципів самоврядування.

У міру збільшення територій держав, "вождів" перестало на всіх вистачати. Або ж, між ними стали з`являтися суперечності, що вимагають вдосконалення моделей самоврядування. Спочатку функції "вождя" стали зосереджуватися в руках все меншої кількості лідерів - зрештою, єдиного короля. Пізніше стали з`являтися виборні органи влади. Так, наприклад, структура давньоруської держави включала в себе інститут народного віче. У європейських країнах стали формуватися парламентські структури. У більш-менш сучасному вигляді системи політичного управління суверенних країн сформувалися в кінці 17 - початку 18 століть. З`явилися теорії, що відображають принципи поділу влади. У деяких державах вони стали впроваджуватися на практиці. Зараз згідно з ними функціонують політичні системи більшості країн.

Визначившись з ключовим предметом нашого невеликого дослідження, ми можемо почати вивчати, що таке структура і функції держави. Почнемо з першого терміна.

Визначення структури держави

Що таке "структура держави"? Згідно з поширеним в середовищі російських політологів визначенням, це система політичних інститутів і установ, які виконують функції, необхідні для реалізації владних повноважень відповідними суб`єктами управління. Структура держави в сучасному вигляді найчастіше виражається в спектрі різних органів влади, розділених на три функціональних рівня: законодавчий, виконавчий, а також судовий. Які, в свою чергу, розпадаються на велику кількість структурних одиниць, що відповідають за конкретний напрямок у реалізації політики управління країною - міністерства, агентства, комітети і т. Д.

Деякі експерти виділяють окремим елементом в структурі держави збройні сили, а також органи, що формуються в разі екстрених надзвичайних ситуацій - таким було, наприклад, Тимчасовий уряд за часів революції 1917 року, спочатку не передбачене чинними законами країни. Компетенція та спектр повноважень, якими наділені відповідні владні структури, визначаються цілями і завданнями суб`єктів політичного управління.

Є терміни, кілька співзвучні з даним, однак являють собою інші наукові категорії. До таких, наприклад, відноситься таке поняття як "соціальна структура держави". Вона має на увазі класифікацію населення країни за певними групами виходячи з суспільно-політичного статусу громадян. Як варіант - їх приналежність до класів. Тобто, наприклад, соціальна структура держави часів Середньовіччя могла б бути представлена такими групами, як селяни, буржуазія, поміщики, дворяни і т. Д. До політичних елементам і владним інститутам даний термін має, таким чином, досить посереднє відношення.

Є поняття "державна структура". У деяких контекстах воно може бути синонімом розглянутого. Але, як правило, позначає якусь політичну одиницю, підприємство або ж організацію, що має якесь відношення до держави. Тобто, наприклад, уряд - це, безумовно, державна структура. Так само як і, наприклад, федеральний бюджетна установа "Інформаційно-технічний центр". Або АТ "Газпром". Все це - державні структури. Вживати досліджуваний в нашому невеликому дослідженні основний термін в тих контекстах, де йдеться про відповідних установах чи організаціях, слід обережно, щоб не допустити смислових помилок.

Політичні функції

Поняття "структура держави" часто перетинається з ще одним поняттям - "політичні функції". За великим рахунком, і те й інше - явища одного порядку. Вони відображають принципи і механізми, на базі яких державна влада реалізує прийняті на себе зобов`язання відповідно до суспільного договору. Однак якщо структура держави - це сукупність інститутів, тобто більшою мірою "інструментарій" влади, то політичні функції - це, згідно популярної точці зору, ключові цілі та завдання, для виконання яких відповідні органи державного управління створюються. Можна сказати, що "функції" в деякій мірі зумовлюють "структуру". Під актуальні завдання, пов`язані з управлінням політичними процесами, створюються конкретні інститути, формується владна структура органів держави.

У сучасній політології прийнято класифікувати політичні функції на внутрішні і зовнішні. До перших відносять правотворчу, правоохоронну, економічну, соціальну, культурну, а також екологічну функції. До других - оборонну і дипломатичну (деякі експерти виділяють в рамках неї також "співробітницький", суть якої полягає у вибудовуванні дружніх і партнерських відносин на міжнародній арені).

Принцип поділу влади

Вище ми відзначили, що в політичній структурі сучасних держав реалізується принцип поділу влади. Що це таке? Як в рамках нього влаштована структура механізму держави? Передбачається, що влада розділена на три основні функціональні гілки - законодавчу, виконавчу і судову. Кожна з них діє незалежно з точки зору вирішення ввірених конституцією або іншими правовими актами завдань, але разом з тим працює в рамках певної спільноти ключових цілей.

У зв`язку з чим виникла необхідність у поділі влади? Згідно з поширеною теоретичної концепції, подібного роду структура механізму держави - результат розвитку демократичних процесів і поступового формування в суспільно-політичній свідомості критерію: влада не повинна бути зосереджена в якомусь конкретному інституті чи в руках окремої людини. Таким чином, законодавча, виконавча і судова гілки управління покликані взаємно обмежувати повноваження з метою зведення до мінімуму можливості узурпації ключових політичних компетенцій.

Парламент

Політична структура держави сьогодні, як правило, передбачає наявність парламентських органів влади. Які є вищими інститутами законодавчої влади. Парламент виконує такі основні функції: розробка законів, представлення інтересів різних соціальних груп в політиці, а також контроль над діяльністю виконавчої влади.

Уряд

Реалізований в більшості сучасних країн механізм держави, поняття та структура його, концептуалізовані в політичній теорії, мають на увазі наявність в системі управління країною не тільки парламентських, але також і урядових інституцій. Які є вищими органами виконавчої влади. Функції урядових інституцій - міністерств, агентств, служб (якщо умовитися, що описується прийнятий в Росії механізм держави - поняття і структура його у вітчизняній політології в цілому не викликають дискусій) - зводяться до коректної реалізації прийнятих на парламентському рівні правових актів, а також підзаконних джерел - указів, постанов і т. д.

Суди

У свою чергу судова влада вирішує питання, пов`язані з правозастосовчої практикою в аспекті діючих законів. Або, як це відбувається в деяких країнах, сама видає джерела права у вигляді прецедентів, доповнюючи функції законодавчих і виконавчих органів, які формують механізм держави. Поняття і структура прецедентного права істотно відрізняється від так званої "римської" системи функціонування законів, коли в ухваленні правових актів суди безпосередньо не беруть участь.

Яка з двох моделей більш ефективна - предмет активних дискусій. Так чи інакше, у світі більш поширена "римська" система, в тому числі і в Росії. Прецедентне право найбільше розвинене в США і Великобританії.

Держава і право

Вище ми відзначили, що необхідність у створенні держави з`явилася, коли люди побажали забезпечити себе гарантією проживання в безпеці, свободі, при відповідній якості життя. З часом дане "побажання" трансформувалося в право або сукупність таких. Їх дотримання стало сьогодні обов`язковим критерієм. Тому недостатньо, щоб в рамках тієї чи іншої політичної системи функціонувала тільки лише збалансована структура держави. І права громадян також повинні реалізовуватися в безумовному порядку.

Критерії, за якими політична система тієї чи іншої країни визначається як здатна забезпечувати ключові права людини і громадянина, дуже різняться. Багато в чому їх сутність визначається сформованими соціальними традиціями, культурою народу. У якихось державах, наприклад, право висловлювати політичні інтереси не вважається пріоритетним. В інших прийнято, щоб в країні були всі необхідні ресурси для реалізації потреби громадян у тому, щоб публічно говорити про власну позицію у питаннях владарювання. Структура держави і права там - як в аспекті теоретичних уявлень про ідеальний політичному ладі в наукових колах, так і в ключі практичної діяльності суб`єктів управління, - включає обов`язкову присутність відповідних інститутів.

Компоненти влади

Деякі експерти вважають правомірним виділяти базові компоненти політичної влади, характерні для всіх типів державних інститутів. У числі таких - повноваження, права, стимули, а також відповідальність. Дійсно, всі вони присутні в політичних системах незалежно від того, як фактично представлені структура, форми держави. Навіть якщо розглянути приклади організації владних інститутів в історичні періоди, коли поділу влади не було, вказані компоненти політичного управління завжди були присутні. Проте кожен з них, як вважають сучасні політологи, повинен бути збалансованим з погляду реалізованості з боку конкретного суб`єкта здійснення владних функцій. Тобто з плином часу і природним процесом політичного розвитку вироблялися концепції та принципи, що дозволяють приводити системи управління державами у відповідність цьому критерію. Теорія поділу влади, як вважають політологи, стала одним із результатів вдосконалення ключових підходів теоретиків і практиків державного управління до пошуку балансу між цими чотирма основними компонентами політичного управління.

Сучасні елементи державного механізму

Очевидно, що структура, форми держави з плином часу еволюціонують. Це ми відзначили на самому початку статті: спочатку були, "вожді", потім королі, пізніше з`явилися парламент і поділ влади. Яким же чином "структуруються" сучасні держави? Політологи виділяють відповідні елементи політичного механізму. Залежно від країни критерії їх визначення можуть різнитися. У Росії, згідно поширеній точці зору, даного роду елементи класифікуються як:

- органи влади (федерального, регіонального та муніципального рівня) -

- держорганізації (силовики, служби контролю, нагляду і т. д.) -

- держустанови (школи, лікарні, бібліотеки і т. д.) -

- держпідприємства.

У деяких країнах якісь з перерахованих вище елементів, таким чином, можуть бути переважно приватними. У Росії вони є державними (як вважають деякі аналітики, головним чином в силу історичних традицій та принципів держуправління, що склалися в радянський час).

Що таке "орган влади"

Зупинимося докладніше на елементі першого типу, тобто на органах влади. Які його ключові відмітні ознаки? Сучасні наукові концепції, що визначають те, як повинна виглядати форма держави, поняття та структура його, включають наступну сукупність критеріїв. Отже, орган влади:

- формується, виходячи з волі суб`єктів політичного управління-

- здійснює види діяльності, які визначені джерелами права-

- має організаційну структуру, ознаки якої чітко визначені юридично

- володіє певними компетенціями, правами, обязанностямі-

- працює на конкретній території (по всій країні в цілому, в окремому регіоні, місті).

У числі додаткових ознак, що характеризують органи влади - наявність матеріальних ресурсів (окремих будівель, засоби комунікації і т. Д.), Систем розподілу функціональних повноважень співробітників (звання, посади), підзвітність вищестоящим структурам влади.

Держава і муніципалітети

Яким чином поняття і структура держави співвідносяться з принципами реалізації муніципальної влади? Основний розмежовує критерій тут - актуальність завдань на відповідному рівні реалізації влади. Муніципалітет - це локалізована адміністративно-територіальна одиниця - місто, район, округ. Коло завдань, вирішення яких покладено на суб`єкти місцевого самоврядування, як правило, відрізняється від такого, що характерний для федеральних структур влади. Сучасна форма держави, поняття та структура її, що прийняті в якості базових теоретичних концепцій в наукових школах, мають на увазі значну ступінь автономності муніципалітетів - просто тому, що, діючи в локальному аспекті, органи влади зможуть, найімовірніше, вирішувати актуальні завдання більш ефективно, ніж вищі структури політичного управління.

Як ідуть справи з практикою розмежування відповідних повноважень в Росії? Терміни "державна" і "муніципальна" влада в законах РФ розмежовуються. Однак ключові принципи політичного управління системах, що реалізуються суб`єктами політичного управління обох типів, як вважають багато політологів і як свідчать формулювання у великій кількості законів, дуже схожі, часом практично ідентичні. У багатьох аспектах діяльності "державні" і "муніципальні" органи влади в Росії розрізняються хіба що назвою.

Проте прийнята в багатьох політологічних школах структура теорії держави передбачає, що якісне управління країною можливо тільки за умови суттєвої автономності вирішення завдань на муніципальному рівні. Тому, незважаючи на зовнішню схожість принципів, влада на федеральному, регіональному та локальному рівні повинна здійснюватися в Росії при досить відчутною суб`єктами її реалізації автономії.