Параметричні методи ціноутворення

Технології розрахункових методів, при яких розраховується ціна на аналогічну продукцію, називаються параметричними. Ці параметричні методи ціноутворення створюють параметричний ряд, який адекватно описує підходи до формування цін для видів продукції, що мають приблизно однакові характеристики по потреби і фізико-хімічними властивостями. Крім цього, параметричні методи ціноутворення використовуються в тому випадку, коли споживчі характеристики товарів можуть бути точно встановлені в кількісних показниках. Тільки в такому випадку товарна продукція може бути відображена за допомогою параметричного ряду, наприклад, різні за функціональним призначенням верстати, описувані за показниками їх потужності. Таких параметричних показників може бути декілька, наприклад: потужність, споживана електроенергія, час безупинної роботи та інші. Вартість у таких випадках може розраховуватися шляхом відносної корекції цін всіх інших товарів по відношенню до базового. При цьому якщо ціна встановлюється з урахуванням того, що можуть змінюватися самі базові параметри, такий метод ціноутворення іменується параметричним. У найпростішому вигляді він може бути відображений наступною залежністю: Ц (н) = Ц (б) * {КП}, в якій: Ц (н) - вартість одиниці нової продукції, Ц (б) - вартість базового, {КП} - зміни параметрів, що відбулися в новому виробі по відношенню до базового.

У параметричні методи ціноутворення входить і нормативно-параметричний метод. Суть його полягає в тому, що нова ціна при його допомоги розраховується з урахуванням витрат на одиницю обраного параметра. В даному випадку формула буде виглядати таким чином: Ц (н) = Ц (б) + Н (з) * {КП}, де Н (з) - встановлена норма витрат на одиницю обраного параметра. І в першому, і в другому випадках формули можуть коригуватися з урахуванням можливого застосування будь-яких преференцій при визначенні ціни товару.

На основі таких базових принципів параметричної методики ціноутворення складається, наприклад, методика питомої ціни. Як показує практика, вона використовується при формуванні ціни на товар по якомусь одному основному параметру якості. Головним показником тут стає так звана питома ціна, яка характеризується часткою від ділення вартості основного параметра на провідний основний параметр якості. Щоб уникнути помилок і підвищити точність отриманих результатів, даний метод використовується тільки для отримання попередніх або орієнтовних оцінок, так як він враховує при ціноутворенні тільки один параметр. Щоб компенсувати цей недолік, параметричні методи ціноутворення включають методики балів і регресії.

Важливо враховувати, що цінова політика визначається не тільки застосовуваними методиками ціноутворення. Вона формується під впливом широкого спектра факторів, у тому числі і зовнішнього характеру. В якості одного з найвпливовіших факторів є тип ринку, на якому присутній фірма або підприємство або на якому збирається бути присутнім. Сьогодні виділяється чотири головних їхніх типу. Як правило, ціноутворення на різних типах ринків має свої особливості, які слід враховувати при формуванні стратегії комерційної діяльності. Наприклад, якщо приймається рішення діяти на ринку чистої конкуренції, то слід знати, що при безлічі діючих на ньому учасників практично ніхто з них поодинці не може зробити істотного впливу на ринкову кон`юнктуру. А от на ринку монополістичної конкуренції, хоч і присутній багато учасників, товари купуються за цінами, що встановлюються провідним монопольним виробником.

Точно також при формуванні ціни товару на її величину впливає ціноутворення на фактори виробництва. Особливість тут полягає в тому, що на ринку поведінка учасників описується не просто звичайним дією закону попиту-пропозиції, а й закономірністю попиту факторів виробництва за більш низькими цінами.