Кошторис витрат на виробництво та її значення для підприємства

Приймаючи рішення про доцільність відкриття нового виробництва, будь-який підприємець виробляє не тільки розрахунок витрат на придбання обладнання, а й становить такий документ, як кошторис витрат на виробництво. У загальному значенні це зведення витратних статей, розбитих за кількома найменуваннями.

Кошторис витрат на виробництво являє собою сукупність планових витрат, виражених у вартісному вираженні і пов`язаних, головним чином, з виконанням робіт і виробництвом продукції відповідної виробничій програмі компанії. Як правило, кошторис розробляється на основі єдиної номенклатури економічних елементів. Складання цих документів має велике значення в процесі планування виробництва. При підготовці такого важливого документа, як кошторис витрат на виробництво продукції, потрібно враховувати не тільки принцип мінімальної собівартості. Цей момент є істотним, оскільки на більшості підприємств, щоб домогтися успіху, потрібна скоординована робота виробничих і маркетингових структур. Фахівці, що займаються реалізацією, повинні знати, чого більше хоче споживач на конкретний момент часу в певному ринковому сегменті, чому віддається перевага, ціною або якістю. На підставі цих даних повинна формуватися і виробнича програма. Витрати на реалізацію такої програми доцільно включати до кошторису витрат на виробництво. Настільки тісна кооперація в роботі окремих структур підприємства дозволяє значною мірою скоротити виробничі витрати в розрахунку на кожну одиницю продукції.

При плануванні виробництва слід спиратися не тільки на собівартість продукції, а й на потребу в ній, так як при наявності належного попиту можна збільшувати обсяги реалізації, тим самим з плином часу скорочуючи виробничі витрати, що, без сумніву, знайде своє відображення у кошторисі.

У більшості випадків кошторис витрат на виробництво продукції є узагальнюючим документом зведеного типу. У цьому криються негативні моменти складання кошторисів, оскільки часто подібні зведені підрахунки досить умовні і далеко не завжди є точними. У кращому випадку реальна ціна витрат буде незначно відрізнятися з їх кошторисною вартістю. На підставі кошторису встановлюють рівень витрат на виробництво, а також реалізацію товарів з номенклатурного переліку підприємства.

З використанням кошторису витрат обчислюється собівартість реалізованої товарної і валової продукції, також фіксується рух залишків незавершеного виробництва. Крім усього іншого, з урахуванням цього документа відбувається списання витрат на невиробничі рахунки і встановлюється розмір прибутку від реалізації. Для аналізу виробничих витрат кошторисний розріз дає можливість побачити сукупний обсяг споживання по кожному виду ресурсів, а також визначити рівень потреби в оборотних активах. В основному кошторис базується на економічних елементах, склад і перелік яких є однорідними. Дана система обліку витрат на виробництво не вичерпала свою актуальність з часом, оскільки з її допомогою можна легко стежити за змінами, що відбуваються в структурі собівартості.

При складанні кошторису спочатку беруться до уваги допоміжні виробничі ділянки, так як їх продукція входить в собівартість основного виробництва. Маючи в наявності складені кошториси такого типу, переходять до кошторисів витрат на виробництво стосовно основним виробничим цехам. В результаті можна відзначити, що складання витратних кошторисів у виробничому процесі накладає свій відбиток на кінцеву собівартість одиниці продукції.