Пізнавальний розвиток по ФГОС в доу. Розвиток пізнавальної діяльності

Маленька дитина по суті своїй - невтомний дослідник. Він все хоче знати, йому все цікаво і обов`язково необхідно всюди сунути свій ніс. А від того, скільки різного і цікавого малюк побачив, залежить те, якими знаннями він буде володіти.

Адже погодьтеся, якщо маленька дитина нічого, крім квартири, не бачить і не знає, у нього і мислення зовсім вузьке.

Пізнавальний розвиток по ФГОС в ДОУ передбачає залучення малюка в самостійну діяльність, розвиток його уяви і допитливості.

Що дає пізнавальна діяльність

У дитячих установах все створено для того, щоб маленький дослідник зміг задовольнити свою цікавість. Щоб ефективно розвивати пізнавальну сферу малюка, кращим варіантом вважається організація та проведення дій, спрямованих на пізнання.

Діяльність, якою б вона не була, є важливою складовою для гармонійного розвитку дитини. Адже в процесі малюк пізнає навколишній його простір, набуває досвід взаємодії з різними предметами. Дитина набуває певні знання і опановує конкретними навичками.

У результаті цього активізуються психічні та вольові процеси, розвиваються розумові здібності і формуються емоційні риси особистості.

У ДОП вся програма по вихованню, розвитку і навчання дітей заснована на ФГОС. Тому вихователі повинні чітко дотримуватися розроблених критеріїв.

Що таке ФГОС

Федеральний державний освітній стандарт (ФГОС) пред`являє певну сукупність завдань і вимог до якості освіти та виховання дітей дошкільного віку, а саме:

• до обсягу освітньої програми і її структурі;
• до відповідних умов, де реалізуються основні моменти програми;
• до отриманих результатів, яких змогли домогтися вихователі, навчальні дошкільнят.

Дошкільне навчання є початковою сходинкою загальної середньої освіти. Тому до нього пред`являється так багато вимог і вводяться єдині стандарти, яких дотримуються всі ДНЗ.

ФГОС є опорою для того, щоб розроблялися плани і писалися конспекти занять, спрямовані на пізнавальний розвиток дошкільнят.

Відмінність діяльності малюків від школярів - у відсутності атестації. Дітей НЕ екзаменують і не тестують. Але стандарт дозволяє оцінити рівні і здібності кожної дитини і ефективність роботи педагога.

Цілі і завдання пізнавальної діяльності

Пізнавальний розвиток по ФГОС в ДОУ переслідує наступні завдання:

• Заохочення допитливості, розвиток і виявлення інтересів дитини.
• Формування дій, спрямованих на пізнання навколишнього світу, розвиток свідомої діяльності.
• Розвиток творчих задатків і уяви.
• Формування знань про самого себе, інших дітях і людях, навколишньому середовищу і властивості різних предметів.
• Діти знайомляться з такими поняттями, як колір, форма, розмір, кількість. Малюки починають усвідомлювати час і простір, причини і наслідок.
• Діти отримують знання про свою Вітчизну, їм прищеплюються загальні культурні цінності. Даються уявлення про національні свята, звичаї, традиціях.
• Дошкільнята отримують уявлення про планету як загальному будинку для людей, про те, як різноманітні жителі Землі і що у них спільного.
• Хлопці дізнаються про все різноманіття рослинного і тваринного світу і працюють з місцевими екземплярами.

Форми роботи з розвитку пізнавальної діяльності

Головна умова роботи з дошкільнятами - орієнтуватися на їх можливості і розвивати діяльність, спрямовану на вивчення світу і навколишнього простору.

Вихователю слід так будувати заняття, щоб малюк був зацікавлений у дослідженні, був самостійний у своїх знаннях і виявляв ініціативу.

До основних форм, спрямованим на пізнавальний розвиток по ФГОС в ДОП, відносяться:

• особиста залученість дітей у дослідження і різну діяльність;
• застосування різних дидактичних завдань та ігор;
• використання прийомів у навчанні, які допомагають у становленні у дітей таких рис, як уява, допитливість і розвиток мови, поповнення словникового запасу, формування мислення і пам`яті.

Пізнавальний розвиток дошкільнят немислимо без активності. Щоб малюки не були пасивні, для підтримки їх активності використовуються своєрідні гри.

Пізнання через гру

Малюки не мислять свого життя без гри. Нормально розвивається дитина постійно маніпулює з предметами. На цьому будується робота вихователів по пізнавальної діяльності.

Вранці діти приходять у групу. Першим ділом проводиться зарядка. Використовуються такі вправи, як: "збери грибочки", "понюхаємо квіточки", "промінчики-промінчики".

Після сніданку малюки працюють з календарем природи й в живому куточку. Під час екологічних ігр розвивається активність і допитливість.

Під час прогулянки вихователь може використовувати багато рухливих ігор, причому відбувається спостереження за природою та її змінами. Ігри, засновані на природних об`єктах, допомагають кращому засвоєнню знань.

Читання художньої літератури розширює, систематизує знання, збагачує словниковий запас.

У дитячому садку, будь то група або ділянка, все створено так, щоб розвиток пізнавальної активності проходило природно і невимушено.

Сумнів - головний аргумент

Яким хочуть бачити свою дитину батьки? У різний час це питання мав різні відповіді. Якщо в радянські часи мами і тата прагнули виховати слухняного в усіх відношеннях «виконавця», здатного в майбутньому старанно працювати на заводі, то зараз багато хто бажає виростити людину з активною позицією, творчу особистість.

Дитина, щоб він в майбутньому був самодостатнім, мав свою думку, повинен навчитися сумніватися. А сумніви в підсумку призводять до власного висновку.

Завдання вихователя - не піддати сумніву компетенцію педагога і його вчення. Головне - навчити малюка сумніватися в власне знаннях, у їх способах отримання.

Адже малюку можна просто щось сказати і навчити, а можна і показати, як це відбувається. Дитина зможе запитати про щось, висловити свою думку. Так отримане знання буде набагато міцніше.

Адже можна просто сказати, що дерево не тоне, а камінь відразу піде на дно - і дитина, звичайно ж, повірить. Але от якщо малюк проведе досвід, він зможе особисто в цьому переконатися і, швидше за все, спробує інші матеріали на плавучість і зробить власні висновки. Так з`являється перше міркування.

Розвиток пізнавальної діяльності неможливо без сумніву. По-сучасному ФГОС в ДОУ зараз перестали просто давати знання "на блюдечку". Адже якщо дитині щось сказати, йому залишається це тільки запам`ятати.

Але поміркувати, поміркувати і прийти до власного висновку набагато важливіше. Адже сумнів - це дорога до творчості, самореалізації і, відповідно, незалежності та самодостатності.

Як часто нинішні батьки чули в дитинстві, що вони ще не доросли, щоб сперечатися. Пора забути про цю тенденцію. Навчайте дітей висловлювати свою думку, сумніватися і шукати відповідь.

Пізнавальний розвиток в ДОУ по віках

З віком у малюка змінюються можливості та потреби. Відповідно, і предмети, і вся навколишня обстановка в групі для дітей різного віку повинні бути різними, відповідними дослідним можливостям.

Так, для 2-3-річок всі предмети повинні бути простими і зрозумілими, без зайвих деталей.

Для малюків з 3-х до 4-х років іграшки і предмети стають більш багатогранними, і більше місце починають займати образні іграшки, допомагають розвитку уяви. Часто можна побачити дитину, що грається з кубиками і представляє їхні машинками, потім будують з них гараж, який потім стає дорогою.

У більш старшому віці предмети і навколишнє середовище ускладнюються. Особлива роль відводиться знаковим предметів. Образно-символічний матеріал виходить на перший план після 5-ти років.

А як же малюки?

Особливості пізнавального розвитку у дво-трирічних малюків пов`язані з справжнім моментом і навколишнім оточенням.

Всі предмети, що оточують діток, повинні бути яскравими, простими і зрозумілими. Обов`язкова наявність підкресленого ознаки, наприклад: форма, колір, матеріал, величина.

Дітки особливо охоче грають з іграшками, що нагадують предмети дорослих. Вони вчаться орудувати речами, наслідуючи мамі чи татові.

Середня група

Пізнавальний розвиток у середній групі припускає продовження розширення уявлень про світ, розвиток словникового запасу.

Необхідно наявність сюжетних іграшок і побутових предметів. Група обладнується з урахуванням виділення необхідних зон: музична, природний куточок, зона книг, місце для ігор на підлозі.

Весь необхідний матеріал розміщується за принципом мозаїки. Це означає, що використовувані дітьми предмети розташовуються в декількох віддалених один від одного місцях. Це необхідно, щоб діти не заважали один одному.

Пізнавальний розвиток у середній групі передбачає і самостійні дослідження дітей. Для цього обладнується кілька зон. Приміром, взимку розкладається матеріал про холодному пори року в доступних дітям місцях. Це можуть бути книга, картки, тематичні ігри.

Протягом року матеріал змінюється, щоб діти щоразу отримували нову порцію ідей для роздумів. У процесі вивчення наданого матеріалу малюки досліджують навколишній світ.

Не забуваємо про експеримент

Пізнавальний розвиток по ФГОС в ДОУ припускає використання експериментів і дослідів. Їх можна проводити в будь режимний момент: під час вмивання, прогулянки, ігри, занять.

При умовно легко пояснювати дітям, що таке дощ і сльота. Ось Побризкали на пісок - вийшла бруд. Дітки зробили висновок, чому восени так часто брудно.

Цікаво порівнювати воду. Ось йде дощ, а ось тече вода з крана. Але воду з калюжі пити не можна, а з крана - можна. Дощ може йти, коли багато хмар, а буває «грибний», коли світить сонечко.

Дітки дуже вразливі і податливі. Давайте їм їжу для міркування. Теми по пізнавальному розвитку вибираються з урахуванням віку і вимог ФГОС. Якщо малюки вивчають властивості предметів, то більш старші дошкільнята вже здатні зрозуміти устрій світу.