Їстівні плоди пальм

Що нам, жителям середніх широт, відомо про пальмах і їх плодах? У наших магазинах є фініки (вже у вигляді сухофруктів) і кокоси. Останні ми називаємо горіхами, хоча вони такими не є. Ботаніки відносять кокоси до ягід. Таким чином, цей плід ближче до кавуна, ніж до фундуку, незважаючи на його тверду оболонку. Але існують і інші плоди пальм, крім кокоса і фініка. І теж їстівні. Які? Ми розповімо про них в цій статті. І, до речі, банани ростуть аж ніяк не на пальмах, а є плодами багаторічної трави. Ось такі от тропічні чудеса.

Кокосова пальма

Коли португальці вперше побачили ягоди цього дерева, у них не виникло жодних сумнівів у тому, що це - горіх. Смачна м`ясиста серцевина, прихована під твердою, як дерево, оболонкою, привернула їхню увагу. За «кошлаті» волоски на плоді португальці охрестили його «коко» - «мавпочка». Так і повелося: по-англійськи заморську ягоду стали іменувати coconut. А на російську мову назва перевели дослівно: кокосовий горіх. Батьківщиною ягоди вчені вважають Малайзію, звідки плоди, відмінно тримаються на плаву, поширилися морськими течіями по всьому тропічному регіону. Чому ж кокосову пальму називають універсальною годувальницею? Та тому, що дерево є цінним матеріалом. Його листя служать покрівлею для хатин. Плід кокосової пальми на різних стадіях стиглості дає сік, молочко, масло, смачну м`якоть. У господарстві використовується навіть тверда оболонка «горіха». З неї роблять різні вироби.

Плід кокосової пальми: універсальний «годувальник»

«Волохаті горіхи» складають основу добробуту багатьох жителів тихоокеанського регіону. Коли їм менше п`яти місяців від народження, всередині них знаходиться кокосовий сік. Він кислувато-солодкий на смак і відмінно втамовує спрагу. У соку міститься багато поживних речовин. У міру дозрівання в цій рідині з`являються краплі рослинного жиру. Сік перетворюється на молоко. Ця ароматна, солодка емульсія широко використовується в кулінарії, косметології та народній медицині. Молочко залишають «скисати» - виходить щось на зразок сметани. Роблять з нього і масло. У період максимальної зрілості, коли маса плоду кокосової пальми досягає півтора-двох кілограмів, всередині шкаралупи формується м`якоть. Її соскребают зі стінок і готують з неї масу смачних страв. У висушеному вигляді вона може зберігатися роками. Це - та сама кокосова стружка, яку ми використовуємо для посипання тортів.

Фінікова пальма

Це невисока дерево носить наукова назва Phoenix. Пальму почали культивувати ще в глибоку давнину - в Межиріччі, в IV тисячолітті до нашої ери. У різних регіонах вона дає гібриди, і не завжди з їстівними плодами. Те, що ми звикли вживати, є висушений фрукт пальми Phoenix dactylifera. Це присадкуватий чагарник з пір`ястими листям, які на підставі метаморфіровани в гострі колючки. Плоди фінікової пальми дуже калорійні (220-280 ккал на сто грамів). До того ж у висушеному вигляді вони можуть довго зберігатися і транспортуватися. В Індії з місцевого виду пальми Phoenix silvestris виготовляють «тари» - солодке вино. А ось фінік Робелена з Лаосу, що дає чорні плоди, вирощують як декоративну кімнатну рослину. У Європі на Канарських островах виростає Phoenix canariensis Chabaud. Це високе - до 15 метрів - дерево дає дрібні бурштинові плоди.

Персикова пальма

Батьківщиною цього високого - до 30 метрів - дерева є джунглі басейну Амазонки. Місцеві індіанські племена здавна культивували цю рослину, оскільки їстівними є не тільки плоди пальм, але й очищений від кори стебло. Листя вживали для покрівлі хатин. Наукова назва пальми - Bactris gasipaes, а популярне - «персикова», через круглих рожево-помаранчевих плодів. На смак вони, звичайно, відрізняються від середземноморських фруктів. Вони висять довгими гронами по сотні штук. У плодів тонка шкірка і борошниста солодкувата м`якоть. Кісточка велика, із загостреною верхівкою. Індіанці плоди варять у підсоленій воді кілька годин і вживають з соусом як гарнір, як ми - картопля. З м`якоті також готують місцеву горілку. Оскільки вона суха, її розмелюють і додають в борошно для різної випічки. Є тільки один мінус у персикової пальми. Збір багатого врожаю ускладнюють гострі, як кинджали, чорні і довгі шипи у верхній частині стовбура.

Сейшельська пальма

Плід дерева з науковою назвою Lodoicea maldivica воістину рекордсмен. Дозріваючи, він досягає у вазі вісімнадцяти кілограмів, та й розміри у нього значні - більше метра в окружності. Не можуть місцеві жителі поскаржитися і на неврожай. Стабільно близько сімдесяти таких гир приносить одне Сейшельська пальма. Плід, правда, зріє цілих шість років. Але не треба так довго чекати! У їжу вживають однорічні плоди. Саме в такому віці м`якоть має консистенцію желе, адже пізніше вона твердне і стає міцною, як слонова кістка. Ці ласощі раніше дуже високо цінувалося. Європейці називали цей «горіх» морським кокосом (коко-де-мер) і платили за нього шалені гроші. Плід сейшельської пальми наділяли магічними властивостями і вважали панацеєю від усіх хвороб. Не менш плодів дивно і саме дерево. На відміну від кокосових пальм, сейшеловие непохитність стоять під ураганним вітром, як кам`яні колони. А плодоносити починають, тільки досягнувши віку в сто років. Коли ж піде дощ, під кроною сейшеловой пальми можна сховатися, як під найнадійнішою дахом. Листя дерева утворюють жолобки-водоулавлівателі. Потоки зливи скочуються до черешкам біля стовбура і потім по ньому до коріння.

Имбирная пальма

Назва дерева говорить сама за себе. Тільки от смак імбирного пряника мають не плоди пальм, а волокниста борошниста лушпиння. Хоча бідні верстви населення харчуються сухуватими гронами. У цієї пальми є одна особливість, що відрізняє її від інших. На дереві можуть бути три-чотири гілки. Кожна з них завершується віялоподібними листям, серед яких з`являються квітки. Не всі вони перетворюються на плоди, адже дерева імбирної пальми бувають різних статей. Тільки жіночі особини дарують людям грона блискучих красивих світло-коричневих плодів. У Південному Єгипті це дерево називають особливо поетично - «пальмою дум».

Асаї

Батьківщиною дерева є північ Бразилії, сучасний штат Пара. Плоди пальм асаї невеликі, круглі, до півтора сантиметра в діаметрі. Як і інжир, ягоди бувають двох різновидів: зеленуваті і темно-пурпурні. На смак нагадують малину або ожину з легким відтінком горіха. Але не це виділяє плоди асаї від інших ягід пальм.

У них міститься стільки ж білка, як і в коров`ячому молоці. Всього жменю маленьких плодів здатна вгамувати голод дорослої людини: енергетична цінність у продукту - 182 ккал. Високо в них і вміст заліза, вітамінів В і Е. При цьому вельми низький рівень холестерину. Плоди пальми асаї рекомендують вживати спортсменам, оскільки вони сприяють регенерації мускулатури, а також прописують їх хворим на анемію. У їжу вживаються як у свіжому вигляді, так і зазнали термічній обробці. З плодів роблять лікери та вина, а з нирок - салати.

Сереноа

У цього дерева з Південно-Східної Азії є й інші назви. Найбільш часто його називають карликової або повзучої пальмою. Дерево приносить ягоди величиною в 2-3 сантиметри. Зовні плоди пальми повзучої схожі на великі маслини. Ягоди сереноа дуже корисні.

Вони містять каротин, що допомагає поліпшити гостроту зору. Екстракт з ягід цієї рослини використовують для лікування акне і як натуральне сонцезахисний засіб. Жителі тих регіонів, де виростає сереноа, їдять плоди карликової пальми у свіжому вигляді, вважаючи їх найсильнішим афродизіаком.