Аналіз використання трудових ресурсів: завдання та напрями

Ефективність трудових ресурсів безпосередньо впливає на такі якісні характеристики діяльності підприємства, як прибуток, собівартість, обсяг виробництва та ін. Тому, коли ви будете аналізувати стан своєї фірми або оцінювати «потенціал» ділових партнерів, приділяйте увагу не тільки тому, в якому стані перебувають основні фонди, матеріальні ресурси, але й тому, які узагальнені показники, які демонструють раціональність використання кадрів.

Аналіз використання трудових ресурсів. Завдання:

1. Вивчити і дати оцінку забезпеченості фірми, а також її підрозділів персоналом і в цілому, і за професіями, і за категоріями.

2. Визначити та вивчити показники плинності кадрового складу.

3. Виявити можливі резерви трудових ресурсів, щоб потім більш повно і ефективно їх використовувати.

Аналіз використання трудових ресурсів: які джерела інформації використовувати?

Інформацію, яка необхідна для проведення даного аналізу можна отримати з:

1. Плану з праці.

2. Звіту з праці (документа статистичної звітності).

3. Даних відділу кадрів і табельного обліку.

Аналіз використання трудових ресурсів: основні напрямки

Дослідження починається з оцінки забезпеченості фірми робочою силою. Для цієї мети аналізується чисельність працівників за складом і структурою.

Одне з важливих напрямків в аналізі - це оцінити рівень кваліфікації персоналу. При цьому у робітників він характеризується тарифними розрядами, у ІТП - стажем та освітою.

Рух на підприємстві робітничих кадрів, яке пов`язане як з прийомом на роботу, так і зі звільненням персоналу - це важливий об`єкт аналізу, адже рівень кадрової стабільності є одним з факторів, що роблять прямий вплив на ефективність виробництва, зокрема, на продуктивність праці.

Для аналізу використовуються такі показники руху робочої сили, як:

1. Загальний оборот. Це відношення кількості прийнятих на роботу і звільнених осіб в аналізованому періоді до чисельністю (середньооблікової) працівників.

2. Оборот з прийому. Це відношення числа співробітників, прийнятих на роботу, до чисельності (середньооблікової) працівників.

3. Оборот по звільненню. Це відношення кількості співробітників, звільнених у періоді, до чисельності (середньооблікової) працівників.

4. Необхідний оборот. Це відношення числа співробітників, звільнених з незалежних від фірми і неминучим причин, до чисельності (середньооблікової) працівників.

5. Плинність, що представляє собою відношення числа тих, хто звільнився за прогули, за власним бажанням і т.п., до чисельності (середньооблікової) працівників.

Між тим, і випуск продукції, та інші економічні показники результативності діяльності фірми залежать не тільки від того, як змінюється чисельність працівників, а й від того, наскільки повно робочий час використовується (для цього складається спеціальний баланс), а також від продуктивності праці. Для аналізу останньої категорії використовується ряд показників (приватних, узагальнюючих і допоміжних): среднечасовая, середньозмінна, середньорічне вироблення продукції, що випускається на одного робітника у натуральному і вартісному вираженні, трудомісткість одиниці продукції, тимчасові витрати на виконання одиниці продукції та ін.

Піддається аналізу якісний склад персоналу підприємства за такими ознаками, як стать, професія, стаж, рівень освіти вік та ін.

Аналіз використання трудових ресурсів також має на увазі і дослідження витрат, призначених на оплату праці працівників. При оцінці обгрунтованості фонду оплати праці, який входить у собівартість своєї продукції, враховується те, наскільки темпи приросту зарплати відповідають продуктивності праці.

Потім визначається склад самого фонду та фактори його зміни. Обчислюється наявність перевитрати ФОП або відносної економії. При цьому кошти, які йдуть на виплату зарплати, необхідно оцінювати, спираючись на аналіз прибутку та аналіз випуску і реалізації продукції.