Лінійно-функціональна організаційна структура: переваги і недоліки

Функціональна організаційна структура управління - це така схема роботи органів управління, при якій кожному з них наказано виконання певного кола технологічних, виробничих, проектних, фінансових чи інформаційних функцій. Виробничі підрозділи, які знаходяться в підпорядкуванні функціонального органу, зобов`язані виконувати всі його вказівки.

Найбільш поширений тип структури органів управління - лінійно-функціональна організаційна структура. Дана схема управління включає лінійні підрозділи, які виконують в організації основну роботу, а також функціональні обслуговуючі підрозділи. Лінійні ланки займаються прийняттям рішень на своєму рівні, підрозділи само допомагають керівнику приймати і виробляти рішення, а також інформують його.

Лінійно-функціональна організаційна структура: опис



В основі даної схеми управління лежить шахтний спосіб побудови, при якому здійснюється спеціалізація процесу управління по функціональних підсистемах (виробництво, маркетинг, фінанси, розробки і дослідження, персонал та ін.). Кожна підсистема формує свою ієрархію, яка пронизує зверху донизу всю організацію. Оцінка діяльності кожної служби проводиться за допомогою показників, що характеризують виконання нею своїх завдань. Відповідним чином будується і вся система заохочення і мотивації працівників. Кінцевий же результат (якість і ефективність роботи підприємства в цілому) відходить на другорядний план, оскільки вважається, що всі підрозділи працюють, щоб його досягти.

Лінійно-функціональна організаційна структура: недоліки та переваги



Позитивними моментами є чіткість системи взаємодії підрозділів, єдиноначальність (керівник бере в свої руки загальне управління), розмежування відповідальності (кожен знає, за що відповідає), можливість швидкої реакції виконавчих підрозділів на вказівки, отримані згори.

Недолік структури полягає у відсутності ланок, які виробляють спільну стратегію роботи. Керівники практично всіх рівнів в першу чергу вирішують оперативні проблеми, а не стратегічні питання. Є передумови до перекладання відповідальності і тяганині при вирішенні проблем, які вимагають взаємодії кількох підрозділів. Управління підприємством має слабку гнучкість і погано пристосовується до змін. Організація і підрозділи мають різні критерії оцінювання ефективності та якості роботи. Існуюча тенденція до формальності оцінки даних показників зазвичай призводить до виникнення атмосфери роз`єднаності і страху.

Недоліки управління в даній структурі полягають у великій кількості проміжних ланок, які знаходяться між працівниками та управлінцем, які приймають рішення. Управлінці верхнього рівня схильні перевантаженні. Підвищується залежність між результатами роботи і кваліфікацією, діловими і особистісними якостями вищого управлінського складу.

Таким чином, можна зробити висновок, що в сучасних умовах лінійно-функціональна організаційна структура має більше недоліків, ніж переваг. При даній системі організації складно домогтися якісної роботи підприємства.

Недоліки лінійної схеми покликана усунути лінійно-штабна організаційна структура. Вона дозволяє ліквідувати основний недолік, який пов`язаний з відсутністю ланок, призначених для стратегічного планування. У даній структурі передбачено зменшення навантаження вищих управлінців, існує можливість залучати зовнішніх експертів і консультантів. Проте як і раніше зберігається нечіткість розподілу відповідальності.




» » Лінійно-функціональна організаційна структура: переваги і недоліки