Організаційна структура підприємства в двомірному вимірі та її основні типи

Серед більшості людей термін організаційна структура підприємства викликає відразу ж асоціацію з деревовидної схемою, в якій прямокутники з`єднані лініями один з одним. Дані прямокутники на схемі і відображають перелік завдань розв`язуваних на підприємстві, тобто схема показує процес поділу праці. Саме тому організаційна структура підприємства це одні з ключових елементів, завдяки якому можна досягти високих показників у ефективності управління та оптимізації робочих процесів.

Розглянемо кілька типових схем їх переваги і недоліки.

По-перше, при лінійному розташуванні оргструктура підприємства, як правило, представляє ієрархічну структуру управління. Така структура була сформована ще на початку 20-го століття. Сенс і суть такої системи зводиться до контролю вищестоящими рівнями нижчестоящих та приведення виробництва до стандартизації управління. Звідси і з`являються функції з координації дій, розподіл обов`язків серед працівників та стандартизації діяльності. Серед найпростіших і розповсюджених ієрархічних структур можна виділити лінійну (лінійно-функціональну) структуру.

Організаційна структура підприємства лінійного типу являє собою так зване «шахтне» побудова управлінського процесу спеціалізоване по підсистемах відмінним один від одного за функціональністю. І в кожній такій підсистемі формується додаткова ієрархія служб (шахта), яка і пронизує всю структуру від верху до низу. Така система будується на принципі мотивації працівників та їх заохочення. Оцінка показників таких структур виражається в показниках кожної служби, які характеризують виконання цілей і завдань, що стоять перед ними. При такому типі структури кінцевий результат складається з результатів роботи всієї структури служб окремо.

Оргструктура підприємства лінійного типу має ряд переваг і недоліків. Серед переваг можна виділити чітку систему зв`язків функцій і підрозділів один з одним, систему єдиноначальності, швидкодія підпорядкованих служб на вказівку дане керівником. Серед недоліків відзначимо наступні: відсутність спеціального органу (служби) який би займався питаннями стратегічного планування розвитку підприємства, недостатньо ефективна система взаємодії і подальшої відповідальності за результат роботи при участі в процесі декількох підрозділів, слабка гнучкість і адаптація системи до змінюваних умов в різних ситуаціях. Крім цього критерії оцінювання роботи підрозділів і всієї структури в цілому різні, велика кількість проміжних ланок між виробництвом і керівником організації, помітна перевантаження менеджерів вищого рівня, залежність роботи всієї структури шахти (служби) від компетентності управлінців верхньої ланки.

Тому за сучасними мірками така структура виробництва підприємства мало ефективна для ведення бізнесу і погано сумісна з вимогами сучасної філософії якості управління.

Лінійно-штабна організаційна структура підприємства. Така схема являє собою модернізовану модель лінійної структури. Вона в своєму складі має підрозділи, які дозволяють ліквідувати відсутність стратегічного планування. Для цього в її складі присутній ряд додаткових ланок (штабів) які самі безпосередньо самі не приймають рішення і не керують нижніми по ієрархії підрозділами, а покликані допомогти керівнику даного ланки (рівня) в питаннях планування та аналізу. Серед достоїнств і недоліків вона аналогічна лінійної крім можливості більш глибокого планування виробництва та управління. Тому якщо оцінювати таку структуру за сучасними мірками то вона буде непоганим варіантом при трансформації лінійної структури, в якусь іншу.

Крім вищеназваних організаційна структура підприємства може бути таких типів: дивізійна, органічні або адаптивні структури, бригадна (крос-функціональна) структура.