Кут заточування ножа

Притупилися ножі на кухні - знайома проблема! Можна вдатися до допомоги спеціальних сервісів, однак простіше і швидше самостійно заточити інструменти. Адже це часом буває необхідно не тільки в побуті, але і для полювання, коли потрібна професійна заточка ножів, що має свої секрети.

Раніше заточка ножів була особливим мистецтвом, яким володіли деякі. Умільці з допомогою своїх власних винаходів і хитрощів могли заточити ніж до гостроти бритви. Зараз для процесу заточки нерідко використовують так звані японські водні точильні камені, які перед застосуванням кладуть у воду на двадцять хвилин. Потім точильний камінь необхідно розташувати на стійкій поверхні (іноді вони продаються разом з підставкою).

Головна мета, якої необхідно домогтися під час заточування ножа - це установка у різальної крайки інструмента правильного кута. Чим гостріше кут заточування ножа, тим краще він буде різати. Необхідно пам`ятати, що радіус загострення ріжучої кромки повинен бути мінімальним. Якщо заточка якісна, то на кінчику залишається близько п`яти мікрон. Обов`язкова процедура - полірування ріжучої кромки, вона потрібна для кращого збереження металу.

При заточуванні ножа за допомогою водного каменю необхідно, щоб на його поверхню надходила тонкою цівкою вода (якщо камінь крупнозернистий), або можна просто вмочати пальці у воду і змочувати камінь (якщо він з дрібним зерном). За допомогою невеликого камінчика - нагури - на його поверхні створюється суспензія, сприятливо впливає на заточку: для цього потрібно потерти їм камінь. Слід відразу уточнити, що кут заточування ножа - це кут, під яким заточується ніж по відношенню до каменя. Він може бути різним. Мисливські ножі заточують під кутом у двадцять градусів. Рубають знаряддя менше тупляться, поетом їх заточують на більший кут. Вибравши необхідний кут, кладуть на точильний камінь лезо ножа, притискають його двома пальцями і точать. Можна здійснювати рухи лезом назад або міняти їх напрямок. Починається заточка з місця у рукоятки і поступово доходить до кінчика. Кінець ножа потрібно заточувати дугоподібними рухами. Не варто робити заточку окремими частинами, інакше на лезі можуть з`явитися щаблі. Ніж потрібно точити з двох сторін, потроху зменшуючи тиск. Після цього треба вибрати інший точильний камінь, більш дрібної зернистості.

Сьогодні існують спеціальні пристосування, які подібний процес спростили і зробили загальнодоступним: наприклад, точильний пристрій, що випускається компанією «Спайдерко», що поєднує в собі кілька видів каменів. З його допомогою всього за 40 рухів інструмент доводиться до потрібної гостроти. При цьому ножем проводять то по одному, то по іншому каменю, притримуючи його вертикально. Камені для заточки виготовлені з алюмокерамікі. Вони дуже добре заточують всі марки ножів, виготовлених з нержавіючої сталі.

Іноді при обробці леза кут заточування ножа доводиться міняти. Така проблема виникає, якщо фабричний кут не збігається з тим, на який налаштований точильний пристрій. Тут допоможе старий випробуваний спосіб - використання для формування потрібного кута грубого каменю і масла. Після цього знову можна застосовувати точильний пристрій для остаточної обробки інструменту.

Сталь, з якої виготовляються ножі, ділиться на марки і має різні характеристики. Відповідно, буде різнитися і кут заточування ножа, що слід враховувати при його доведенні. Для інструментів, що застосовуються на кухні, рекомендують кут в тридцять градусів. Для великих і потужних ножів - в сорок градусів. Найчастіше визначити марку стали скрутно і тому вибір потрібного кута заточки є інтуїтивним. Видалити її сліди з леза можна за допомогою жорсткої губки для миття посуду та рідкого миючого засобу.

Після вивчення запропонованого матеріалу заточка кухонних ножів для вас вже не складе труднощів. Досить підготувати необхідні інструменти, дотримуватися техніки безпеки при роботі з ножами - і результатом будуть гострі, заточені до стану бритви леза.