Старе житло спотворює місто

Що таке старе житло? На жаль, в законодавстві Російської Федерації це поняття не розкривається, хоча воно фігурує в назвах як федеральних, так і місцевих програм. У методичному посібнику, затвердженому Держбудом Російської Федерації МКД 2-04.2004, роз`яснюються вимоги до змісту житлового багатоквартирного будинку, в тому числі згадується спільне майно, таке, як комунікації, обладнання та приміщення, в яких вони знаходяться.

Описується порядок проведення поточних ремонтів з метою дотримання безпеки громадян та їх майна. Офіційно даний документ не публікувався, так як призначений він для організацій, що мають свій житловий фонд, органів місцевого самоврядування, а також різних керуючих і обслуговуючих житловий фонд компаній по запитам споживачів.

Методичний посібник визначає стан конструкції будинку в цілому:

• відсоток зносу кам`яних будівель - вище 70% ;
• відсоток зносу дерев`яних будинків і мансард з матеріалу місцевого походження - вище 65% ;
• головні несучі конструкції, що зберігають свою міцність, але експлуатаційні вимоги яких перестають задовольняти необхідним вимогам.

Старе житло, яке фігурує в методичному посібнику як аварійне, вважається таким за умови, що більше п`ятдесяти відсотків житлових приміщень і несучих конструкцій несуть загрозу для життя і здоров`я мешканців.

Оскільки старе й аварійне житло не тільки є загрозою для проживаючих у ньому людей, але й спотворює вигляд міста, розселення мешканців з таких будівель - головне завдання житлової реформи. Ремонт в таких будинках десятиліттями не проводиться. Згідно з правилами утримання житлового фонду кожен власник у багатоквартирному будинку зобов`язаний робити внесок на капітальний ремонт і утримання житла пропорційно площі, яку він займає.

Найчастіше грошові кошти від власників, призначені на ремонт, йдуть в рахунок утримання житла (робота прибиральниць, двірників, слюсарів, керуючих і т.д.), а сам ремонт в список пріоритетних завдань не ставиться. Якщо будинком управляє комерційна організація, то основною метою такої діяльності є отримання прибутку, і гроші, призначені на ремонт, йдуть на інші цілі. Таким чином, старе житло стає «скалкою» житлово-комунальних господарств, над якими, в свою чергу, не ведеться належний контроль.

Згідно з Указом Президента був прийнятий в 2010 році закон про розселення з ветхого житла. На його підставі була розроблена програма "Старе житло" (в окремо взятих регіонах). Але оскільки в законі немає чіткого формулювання про те, що таке старе житло, на практиці не все так просто. Щоб стати учасником програми, вдома необхідно отримав статус ветхого та аварійного житла, а якщо немає критеріїв, то як домогтися знесення будинку, що відслужило свій термін?

Звичайно, є порядок розселення з ветхого житла, що потребує надання відповідних документів, на підставі яких житлу присвоюється статус. А якщо очевидно, що будинок аварійний і несе загрозу життю і здоров`ю, а комісія з яких-небудь причин не хоче це визнати, то тоді - пряма дорога до суду. Для суду необхідно вказати всі обставини справи, і, як показує практика, в більшості випадків суд виявляється на стороні заявників. У разі визнання судом будинку аварійним, його повинні знести, а мешканцям натомість непридатного для проживання зобов`язані надати відповідно до норм законодавства нове житло.

Треба розуміти, що фінансування програми з переселення з аварійного та ветхого житла ведеться за рахунок інвесторів та бюджетних коштів регіонів. Ситуація на місцях з фінансової точки зору абсолютно різна, тому відсоток розселення по країні розподілений нерівномірно. Найчастіше деякі райони, навіть прийнявши програму переселення, не виконують своїх зобов`язань, посилаючись на відсутність коштів. Кількість старого житла тільки зростає, в першу чергу за рахунок будівель воєнного та повоєнного будівництва, в яких ремонт не проводився тривалий час. Тому в даний момент пріоритетним напрямком політики є капітальний ремонт і ліквідація аварійного та ветхого житла.