Розрахунок рівня суттєвості в аудиті - ключовий момент перевірки

Аудиторська перевірка підприємства своєю метою має виявлення будь-яких неточностей, допущених навмисно або випадково, у фінансових документах підприємства. Однак неточності бувають різними, і розміри їх можуть призводити до різного роду наслідків. Так, скажімо, неправильне округлення суми на рахунку в кілька сотень рублів не змінить кардинально фінансову картину підприємства, а от неправильний розрахунок норми амортизації може істотно спотворити реальний стан справ. Саме тому в практиці перевірок одним із ключових моментів є розрахунок рівня суттєвості в аудиті.
Отже, що ж таке істотність, і як відбувається її розрахунок? Розрахунок рівня суттєвості в аудиті - це зіставлення суми похибки з базовим показником і виявлення процентної частки похибки. Таким чином, використовуючи спеціально встановлений поріг суттєвості, можна визначити, які похибки є відносно безпечними для компанії, а які можуть призвести до серйозного викривлення фінансової інформації, яка згодом буде впливати на рішення керівництва підприємства.

Розрахунок суттєвості в аудиті відбувається наступним чином: від початкового (невірного) показника віднімається значення показника, заново розраховане аудитором (правильне), модуль цієї різниці ділиться на вірне значення показника і множиться на сто відсотків. Таким чином, аудитор отримує відсоток суттєвості. Після цього йому необхідно порівняти отримане значення з порогом суттєвості - цифрою, вище якої істотність стає занадто високою і призведе до серйозних перекручувань звітності. Як правило, в більшості випадків порогом суттєвості приймається значення в п`ять відсотків, однак, для окремих категорій цей поріг може змінюватися (наприклад, аудит розрахунків з позабюджетними фондами передбачає більш низький поріг суттєвості в силу того, що п`ять відсотків від усіх відрахувань будуть занадто великий сумою).

Як відомо, наприкінці перевірки аудитор надає свої висновки керівництву підприємства. Розрахунок рівня суттєвості в аудиті впливає на тип виводу, який аудитор надасть керівництву. Так, якщо при перевірці не було виявлено ніяких помилок і вся звітність складена точно, аудитор дасть позитивний висновок про організацію обліку на підприємстві. Якщо порушення та неточності є, однак, вони не перевищують поріг суттєвості (її ще іноді називають матеріальністю), то висновок буде умовно-позитивним, тобто в ньому будуть вказані всі помилки і тільки після їх виправлення висновок може вважатися позитивним. Негативний висновок дається в тому випадку, якщо виявлені істотні похибки і помилки у фінансовій документації.

Важливо також пам`ятати про те, що значення суттєвості буде змінюватися в залежності від того, який показник буде взятий за базовий. Скажімо, якщо ми перевіряємо операції по поточним рахунком, то за базовий показник можна буде взяти залишок на рахунку на кінець звітного періоду. У цьому випадку виявлені похибки будуть мати досить велику процентне значення. Якщо ж за базовий показник взяти валюту балансу, яка включає в себе і вартість основних засобів, яка може перевищувати суму залишку на рахунку в сотні і тисячі разів, то, звичайно ж, похибка можна буде вважати несуттєвою. Тому, проводячи розрахунок рівня суттєвості в аудиті, важливо розуміти, що саме перевіряється, і який показник варто обрати в якості базового. Це дасть можливість в подальшому уникнути претензій з боку керівництва компанії-клієнта аудиторської фірми і зберегти добре ім`я аудиторської контори.
Сподіваємося, що дана стаття допомогла нашим читачам скласти уявлення про одне з найважливіших понять аудиту.