Розрахунки чеками
У сучасних економічних відносинах розрахунки чеками займають важливе місце в нашому житті і діяльності різних підприємств. Вони застосовуються при здійсненні операцій купівлі-продажу товарів, матеріалів, в питаннях оплати господарських потреб організації. У загальному вигляді чек - це особлива цінні папери. За допомогою неї банк повинен сплатити зазначену суму її власникові. Отже, розрахунки чеками припускають наявність наступних учасників таких операцій:
- чекодавець (це або фізична, або юридична особа, яка має в цьому банку кошти на рахунку) -
- безпосередньо банк, який здійснює платіж-
- чекодержатель (особа, яка пред`являє в банку чек для оплати).
В обов`язковому порядку в такій цінному папері необхідно вказувати найменування "чек", суму для виплати, найменування платника і розрахунковий рахунок, з якого потрібно здійснити платіж. Важливо відзначити ще й валюту, місце і обов`язково дату складання документа. Буде потрібно ще і підпис його власника. При відсутності будь-яких перерахованих вище реквізитів, цінний папір позбавляється своєї сили. У випадку, якщо чек не містить місця його складання, вважається, що він підписаний за місцем знаходження чекодавця.
Платник обов`язково оплачує чек за умови його пред`явлення і у встановлені законодавством терміни. Банк повинен упевнитися в достовірності паперу і в тому, що особа, яка подає її, є уповноваженим людиною. Розрахунки чеками та принципи їх використання регулюються ст. 877-885 ГК РФ, а також іншими законами та відповідними банківськими правилами. Гарантією платежу може бути аваль, який дається будь-якою особою, тільки не самим платником. На чеку необхідно вказати, ким і за кого він виданий. Для цього необхідно зробити напис "вважати за аваль".
Є різні види розрахунків чеками:
- призначені для виплати (зняття) готівки з розрахункового рахунку чекодавця (чекова книжка оформляється в момент відкриття розрахункового рахунку) -
- чеки, за допомогою яких відбувається реалізація безготівкових розрахунків.
У першому випадку цінні папери використовуються для зняття коштів з метою виплати зарплати або відрядження, а також інших потреб організації і т.д. Розрахунки чеками також можуть використовуватися для проведення господарських операцій між організаціями-партнерами за допомогою безготівкового розрахунку. Тоді банк депонує необхідні кошти на р / р платника. У момент здійснення господарської операції організація-платник передає виписаний чек постачальнику. У свою чергу, постачальник-чекодержатель протягом десяти днів повинен представити в цінний папір для того, щоб банк зарахував гроші на його розрахунковий рахунок. При цьому банк постачальника спочатку перераховує необхідну суму і лише потім передає необхідні документи в банк організації-покупця для списання необхідної суми з рахунку безпосередньо покупця. Далі кошти списуються банком покупця з відповідного рахунку. На закінчення банк покупця перераховує кошти в банк постачальника.
В якості засобів безготівкового платежу використовують також платіжні доручення (розрахунки по інкасо), які являють собою операції, спрямовані на одержання банком (за дорученням і, звичайно ж, за рахунок коштів самого клієнта) платежу від платника. Вони можуть бути здійснені без акцепту (згоди) або з таким.
Потрібно сказати, що сьогодні в значній мірі зростає попит на ще один вид чеків. Це так звані банківські чеки (або дорожні). Вони є зручним засобом платежу при виїзді за кордон (так як їх без проблем можна обміняти на валюту відповідної країни, немає обмежень на їх вивезення), а також надійним варіантом зберігання своїх коштів.