Інкасове доручення. Операції інкасо. Чи так все складно?

Інкасове доручення, операції інкасо ... На перший погляд - складно і незрозуміло. Давайте спробуємо разом розібратися у цих та інших термінах. Для початку необхідно чітко уявляти собі, хто ж бере участь у цих операціях, хто їх виробляє та й навіщо взагалі.

Тепер про все по порядку.

З одного боку - підприємство (або організація), яке продає ті чи інші товари (послуги), тобто є експортером (кредитором) і банк, через який проводяться всі розрахункові операції. Він, відповідно, є банком-експортером.

З іншого боку - покупець цих товарів або послуг, тобто імпортер (боржник, платник) і банк імпортера.

Для того щоб отримати оплату від боржника, експортер представляє у свій банк інкасове доручення на отримання від самого боржника (або через інший банк) обумовленої раніше суми грошей або підтвердження її виплати у визначений термін (акцепт).

Банк, що одержав від клієнта інкасове доручення, зобов`язаний пред`явити його в банк боржника. Інкасове доручення надається протягом 10 календарних днів з дати його складання.

Операції інкасо

Тепер докладніше розберемося в порядку здійснення інкасової операції:

• експортер та імпортер підписують договір, в якому нарівні з іншими умовами погоджують, через які банки вони будуть виробляти расчети;
• відповідно до цього договору експортер здійснює відвантаження товару;
• перевізник представляє експортеру відповідні супровідні документи;
• експортер збирає пакет документів, що відповідає умовам інкасо, і разом з інкасовим дорученням представляє його своєму банку;
• банк після перевірки документів разом з дорученням відсилає їх банку імпортера;
• отримавши всі ці документи, банк імпортера передає їх потенційному платнику для того, щоб стягнути з нього пред`явлений платіж або отримати підтвердження акцепту, тобто виробляє дії, обумовлені в інкасовому порученіі;
• отримані кошти банк імпортера передає в банк експортера;
• після їх отримання банк експортера зараховує кошти на його рахунок.

Така форма розрахунків вигідна всім сторонам. Експортеру - тому що до моменту оплати або отримання акцепту його право на товар надійно захищене банком.

Імпортеру - тому що на підставі пакету супровідних документів у нього є повна впевненість у тому, що він оплачує вже поставлений товар.

А банк, у свою чергу, за виконання інкасо отримує комісійні.

Але в інкасової формі розрахунків є і свої мінуси. Від моменту відвантаження (поставки) до отримання оплати може пройти досить багато часу, що негативно позначається на оборотності коштів експортера. У нього також немає повної впевненості в надійності оплати. Імпортер за період документообігу може виявитися неплатоспроможним або взагалі відмовиться від оплати.

Таких неприємних моментів допомагає уникнути телеграфне інкасо або інкасо з отриманої попередньо банківською гарантією.

Оформлення платіжного доручення

Платіжне доручення оформляє імпортер - це розпорядження про банківському перекладі, в якому платник доручає своєму банку перерахувати з його рахунку на рахунок одержувача певну суму за отримані товари (послуги). Воно складається на стандартному бланку встановленого зразка (ф. № 0401060).

Заповнює платіжне доручення відповідальна особа, підписує керівник, що має на це право. Підпис засвідчується відбитком печатки платника.

Оформляється платіжне доручення в чотирьох примірниках. На підставі першого примірника проводиться списання коштів з рахунку платника.

Другий примірник призначений для банку (отримувача). Якщо обидва рахунки перебувають в одному банку, тоді він виступає в ролі меморіального ордера при зарахуванні коштів на відповідний рахунок.

Третій примірник призначений для одержувача платежу. Останній, четвертий примірник, підписує фахівець банку, запевняє відбитком печатки, що засвідчує прийом платіжного доручення в банк, і повертає його клієнту.

Банк зобов`язаний прийняти платіжне доручення від клієнта незалежно від наявності грошей на його рахунку.