Яка мета діяльності учня? Навчальна діяльність учнів. Цілі навчання

Освіта - це процес освоєння досягнутих результатів розвитку суспільства. У процесі соціалізації людина долучається до стандартів поведінки, цінностям, сукупності знань, які справило суспільство за тривалий період розвитку.

Навчальна діяльність як елемент системи освіти

Освіта здійснюється поетапно, залежно від мети, віку, завдань навчання. Дошкільна, для дітей у віці 6-7 років, дає початкові уявлення про навколишній світ. Заняття здійснюються в ігрових, наочних формах, які найбільш доступні для сприйняття в цьому віці.

Право на отримання обов`язкової загальної освіти закріплено в Конституційній нормі, що підкреслює його значимість у процесі соціалізації - адаптації особистості до системи громадських зв`язків. Це важливий етап навчання, тому необхідно розуміти, яка мета діяльності учня і за яких умов вона досягається.

Навчальна діяльність

Вчення - це психічний процес специфічної діяльності людського суспільства, який регулюється усвідомленою метою. Вчення має місце тільки в тому випадку, коли діяльність управляється і регламентується певними навчальними завданнями для досягнення поставленої мети.

Для успішного здійснення процесу навчання необхідний набір вольових і пізнавальних якостей. Їх сукупність (пам`ять, уява, психологічна готовність) визначається залежно від того, яка мета діяльності учня, і може істотно відрізнятися на різних етапах навчальної діяльності.

Навчальна діяльність відрізняється від інших форм перевагою в ній гностичного аспекту. Мета її - пізнання навколишнього світу.

Це спрямований доцільний процес, в результаті якого людина набуває новий рівень пізнання, виходить на нову якість життєдіяльності.

Процес і цілі навчання

Процес навчання має сенс у тому випадку, якщо він спрямований, з певним вектором руху і системою координат, що дозволяють оцінити ступінь відповідності курсу цьому вектору. Від поставленої мети залежить набір засобів, методів, форм, прийомів навчання, види діяльності учня. У свою чергу, сукупність форм і методів впливає на якість, результативність і швидкість досягнення мети.

В даний час підходи в навчанні називаються особистісно орієнтованими. Що це означає? Учень розглядається в такому підході не як об`єкт навчальної діяльності, за якого вирішують, куди і як він рухається в пізнанні. Сам учень визначає цілі свого розвитку. Зрозуміло, що дитина, підліток у цьому процесі не завжди може сформулювати мету навчання, оцінити свої можливості і вибрати методики розвитку. Все це залишається в компетенції педагогів. Однак завдання мудрого педагога - допомогти школяреві в його самовизначенні. Яка мета діяльності учня? Досягти в процесі вчення того рівня компетенції, який можливий в рамках його особистих психолого-соціальних характеристик і максимально розкриває його особистість.

Завдання вчення

Для досягнення мети діяльності в процесі вчення вирішується комплекс завдань, які є тими маркерами процесу, що одночасно не дозволяють збитися зі шляху і виступають критеріями успішності навчання. Навчальна діяльність учня визначається наступними завданнями:

• Знання. Розширення обсягу інформації по предмету вчення.
• Вміння. Формування здатності застосувати набуті знання на практиці.
• Навички. Досягнення певного рівня практичного результату при систематичному використанні набутих умінь.

Завдання і мета вчення зумовлюють види, форми і методи здійснення навчальної діяльності. Їх ефективність і вибір залежить від соціально-психологічних особливостей учня.

Умови для успішної навчальної діяльності

Результати процесу пізнання залежать від того, хто учень. Характеристика діяльності учня повинна враховувати його стать, вік, індивідуальні особливості, рівень інтелекту, особливості виховання. Є характеристики об`єктивні і суб`єктивні, які важливо враховувати в виборі певних форм навчання учнів.

У число об`єктивних параметрів входять: вікові та статеві особливості, психотипи особистості. Суб`єктивними чинниками стануть особливості виховання, особисті здібності та нахили дитини. Навчальна діяльність учня в обов`язковому порядку повинна будуватися з урахуванням як об`єктивних даних, вікових відмінностей, так і з урахуванням суто індивідуальних особливостей. Якщо це дитина екстраверт, гіпердинамічний хлопчик 5-річного віку, то навряд чи можна сформувати навик шити одяг для ляльок, втім, завжди є винятки.

Види і форми навчальної діяльності

Форми і види діяльності можна комбінувати, урізноманітнити і змінювати під особливості вчення. Існує велика кількість варіантів, за допомогою яких можна досягти відмінних навчальних результатів (за умови їх правильного вибору):

• Уроки у формі дискусій.
• Театралізовані уроки.
• Вікторини.
• Творчі майстерні.
• Рольові навчальні ігри.
• Захист проектів.

Форми також можуть бути групові, індивідуальні, командна робота, самостійна діяльність, самоконтроль і інш.

Всі вони формують поле можливості для прояву талантів і особливостей учнів. Характеристика основних видів діяльності учня повинна розкрити мотиви його дій, виявити потреби і поставити адекватні процесу завдання.

Характеристика навчальної діяльності

Відомий у сфері педагогічної психології вчений Леонтьєв А. Н. виділив наступні основні характеристики, які і в даний час є вичерпними для аналізу навчальної діяльності учнів. Чим визначаться характеристика діяльності учня?

Насамперед, це потреба учня в процесі навчання, важливою є навчальна задача, яка вирішується на певному етапі в процесі вчення. Ефективність процесу залежить безпосередньо від мотивів навчальної діяльності учня і відповідних їм операцій, дій і прийомів.

• Навчальна завдання. Особливість цього моменту полягає в тому, що при грамотній її постановці учень не просто знаходить відповідь на питання, він набуває універсальний алгоритм дій в необмеженій кількості варіантів з аналогічними параметрами.
• Потреба. Прагнення освоїти предметну область, в якій відбувається навчальна діяльність учнів з метою досягнення навчальної мети.
• Мотиви. Особисті потреби учня, які вирішуються в результаті освоєння певних знань, досягнення мети.

Навчання та розвиток

Стандарти сучасної освіти спрямовані на гармонійне поєднання навчання і розвитку дітей. Але реальне вирішення цього найважливішого питання безпосередньо залежить від рівня професіоналізму педагогів, культури батьків, їх знання та застосування в процесі виховання базових понять вікової психології та педагогіки.

При грамотному відповіді на питання про те, яка мета діяльності учня, задаються параметри зони його ближнього розвитку. Що це означає?

На думку Виготського Л. С., існує певний розрив між актуальним розвитком дитини (те, що він здатний вирішити і зробити самостійно) і тим, на що здатний дитина в результаті супроводу компетентного інструктора (вчителя). Саме цими параметрами і визначаються цілі навчання. Для того щоб ця дистанція була подолана успішно і у дитини сформувалася стійке бажання розвивати свої здібності, важливо звернути увагу на мотиви навчання. У цьому процесі повинні брати участь не тільки педагоги, але, що ще більш важливо, батьки учня.

Рекомендації по формуванню мотивації учня

1. Спочатку дитина повинна зрозуміти, що вчення - це область його особистої відповідальності. Не слід за дитину виконувати прямі його функції - підготовка домашньої роботи, збори в школу. Краще залишити це на рівні контролю, з поступовим переходом на самоконтроль.
2. Проявляти особистий щирий інтерес до області, в якій здійснюються види діяльності учня, і оцінці результатів (навіть, на ваш погляд, незначних) в процесі вчення.
3. Ніколи не порівнювати дитину з іншими дітьми. Відзначати його особистий ріст у порівнянні з тим, який він був учора і що змінилося особисто в ньому. Завжди є за що похвалити вашої дитини! Всі діти - геніальні.
4. Концентруватися на досягненнях, не лаяти за неуспіх, потрібно навчати дитину з гідністю виходити з важких ситуацій, не втрачаючи віри в себе. Характеристика діяльності учня повинна здійснюватися тільки в позитивному ключі.
5. Допомогти дитині побачити реальну зв`язок успішності в освоєнні теоретичних знань з рівнем практичної вигоди і доцільності.
6. Розробити систему заохочень з короткою метою - за день, тиждень, місяць, навчальний період (чверть, півріччя) і з перспективою - на рік.

Пам`ятати, що самостійність дитини залежить значною мірою від позиції батька - друга, порадника, авторитету. А успішність - від уміння допомогти дитині повірити в свої сили.