Коли і де в Підмосков'ї збирати гриби?

Чомусь вважається, що гриби з`являються в лісі тільки восени, і збирати їх можна, коли після спекотного літа настає сезон дощів. І далеко не всі любителі тихого полювання знають, що в Підмосков`ї збирати ці лісові делікатеси можна з настанням теплих днів навесні, протягом усього літа і до заморозків пізньої осені. Для досвідчених грибників вже давно не секрет, які, коли і де в Підмосков`ї збирати гриби протягом усього грибного сезону. А от новачкам в цій справі потрібні підказки та поради.

Чому всім так подобаються гриби?

Для більшості любителів тихого полювання збір грибів - не просто ритуал єднання з природою або прогулянка по свіжому повітрю. Насамперед це спосіб добути смачний і корисний продукт харчування, який не тільки порадує всю родину своїм вишуканим смаком і ароматом, але і заощадить сімейний бюджет. Кожному зрозуміло, що в лісі за гриби нікому нічого не потрібно платити, необхідно тільки затратити певну кількість часу. До того ж, процес збору вже сам по собі доставляє масу позитивних емоцій, таких як радість і захват.

Удачливий грибник може забезпечити свою сім`ю запасами грибів на всю зиму. Гриби можна не тільки маринувати, солити або сушити, а й просто заморозити в холодильнику. Заморожені гриби залишаються свіжими, а на їх основі можна зварити бульйон для будь-якого першого блюда, або просто посмажити дари лісу з картоплею і цибулею.

Гриби і їх харчова цінність

Гриби є одними з улюблених харчових продуктів і мають свою певну цінність. Основна речовина м`якоті гриба - це вода, її вміст в грибах - від 80% і вище. Білки і вуглеводи в складі грибів мають приблизно рівні частки - по 3-6%. Жирів міститься менше 1%, а інше місце займають вітаміни, мікроелементи і екстрактивні речовини.

Дуже багато в грибах міститься і клітковини, вона не засвоюється організмом людини, але дуже корисна для кишечника. Завдяки саме клітковині гриби мають низьку калорійність, при тому, що насичення ними відбувається дуже швидко.

Часто гриби називають лісовим хлібом або лісовим м`ясом, бо за хімічним складом вони нагадують ці продукти. При висушуванні грибів вода випаровується, і за рахунок цього збільшується частка всіх інших корисних складових. Вміст білка при цьому може зростати до 30%.

Грибні місця Підмосков`я

Підмосков`ї займає великі території навколо величезного мегаполісу, велика частина їх покрита лісами і перелісками, дуже багатими грибними місцями. Починаючому грибникові важко визначитися, в який бік йому треба вирушати і де збирати гриби в Підмосков`ї в той чи інший час сезону. Більш досвідчені збирачі лісових делікатесів можуть підказати і напрямок, в якому слід шукати ці смачні дари природи, і які гриби можна знайти в зазначених місцях.

Насамперед грибникові потрібно з`ясувати напрямок, по якому він буде добиратися до самих грибних скарбниць підмосковних лісів. Безліч цих напрямків подібно променям розходяться в різні боки від центральних районів столиці: Київське, Курське, Казанське, Ленінградське, Ярославське, Ризьке, Савеловський, Рязанське, Павелецького, Білоруське або Горьковское. У будь-якому з цих регіонів можна знайти місця, де в Підмосков`ї гриби ростуть удосталь. Залишається тільки сісти в машину, автобус або на електричку, запастися необхідними для лісового походу атрибутами і їхати за здобиччю.

Грибні місця Київського напрямку

Якщо відправлятися в Київському напрямку, найкраще їхати до околиць селища Селятин, де в Підмосков`ї збирати гриби можна з початку і до кінця грибного сезону. Тут в лісах в достатку ростуть білі гриби, підосичники, моховики, опеньки, сироїжки та маловідомі польські гриби.

Сироїжки вважаються найпоширенішими грибами не тільки в Підмосков`ї, а й по всій Росії. Вони прекрасно себе почувають як в листяних, так і в хвойних і змішаних лісах. У всіх сироїжок різних видів однаково біла порожниста циліндрична ніжка і капелюшок з білими пластинками. А верх капелюшки може бути будь-якого кольору, залежно від виду. Найчастіше в лісі можна бачити рожеві сироїжки, але вони бувають і синіми, і зеленими, і синьо-зеленими, і сизими, і жовтими, і помаранчевими, і червоними, навіть фіолетовими. Сироїжка - гриб дуже крихкий, оскільки зростає тільки в дощову осінню пору і сильно нагодований вологою. Тому не рекомендується в один кошик складати багато цих грибів або класти на них зверху інші гриби. Навіть якщо дотримуватися цих заходів обережності, частина грибів все одно розсиплеться на дрібні шматочки.

Вважається, що зелені сироїжки можна їсти в сирому вигляді. Але найкраще їх засолити, як і інші види цього гриба. Смажені сироїжки, якщо їх попередньо НЕ вимочити, мають гіркий смак, як і бульйон з них.

Грибні місця по Курському напрямку

У Курськом напрямку, на електричці діставшись до станцій "Львівська" або "Колгоспна", можна доїхати до місць, в яких їстівні гриби в Підмосков`ї представлені такими видами, як чорнушки, грузді, сироїжки, підосичники, підберезники, маслюки і лисички.

Вирушаючи на збір груздів, не варто брати з собою кошик або козуб. Краще взяти мішок або пару відер побільше. Адже дощової осінньої часом грузді ростуть в змішаних лісах в такій кількості, що, виявивши їх родовище, важко зібрати всі знайдені гриби. Зазвичай збирають груздь білий, груздь чорний і сухий груздь - подгруздок, і годяться вони тільки на засолювання після ретельної обробки шляхом вимочування в холодній воді і подальшого виварювання. Невимоченние грузді, особливо чорні, можуть гірчити і зіпсувати страву, якщо намагатися їх посмажити з картоплею.

Капелюшок цього гриба пластинчаста, воронкообразная, втиснута посередині, у білого груздя - світла, білувато-жовта, у чорного - темнувато-оливкова, що переходить в порожню циліндричну ніжку. У лісах грузді з`являються в кінці літа і восени, коли грунт вологий, добре змочена дощами.

Павелецького напрямку

У місті Домодєдово є цікавий мікрорайон, який називається Білі Стовпи. Цей дачне селище оточений лісами, де білі гриби в Підмосков`ї водяться в такому достатку, що подейкують про походження назви мікрорайону саме у зв`язку з наявністю грибних місць, багатих білими грибами. Так само тут часто зустрічаються сироїжки і підберезники.

Білий гриб - це справжній король серед грибів. Він вважається одним з найцінніших і смачних з усіх представників грибного царства, не рахуючи дорогого і рідкісного делікатесного трюфеля. На відміну від нього білий гриб доступний повсюдно і доставляє грибникам більше радості, ніж інші його побратими. Як тільки серед грибників проходить слух, що гриби в Підмосков`ї з`явилися, вони тут же відправляються шукати саме білі, а інші збирають тільки в тому випадку, якщо не зможуть знайти білих грибів.

Білий відноситься до трубчастих грибів. Його можна сушити, смажити, тушкувати з цибулею і картоплею, варити з нього смачний, ароматний суп. А ось для засолювання він, як і всі трубчасті гриби, годиться мало, вже краще маринувати. Білі гриби з`являються зазвичай під кінець червня в дубових лісах, ялинниках і соснових борах. Капелюшок у них темно-бура і опукла, щільна м`якоть, біла коротка ніжка. Білий гриб - самий великий, деякі екземпляри можуть досягати гігантських розмірів - до декількох десятків сантиметрів у висоту і ширину, і до декількох кілограмів ваги.

Грибні місця Казанського напряму

Казанське напрямок можна назвати одним з найперспективніших в плані поповнення сімейних запасів дарами природи. Тут багато місць, де в Підмосков`ї збирати гриби - суцільне задоволення. Околиці сіл Донін, Григорова та села Гжель наповнені родовищами лисичок, опеньків, маслюків, красноголовців, підберезовиків і білих грибів.

Маслюк - гриб слизький, тому що любить рости у вологих хвойних лісах, в основному в соснових борах, і воліє дощову, але не холодну погоду. Цей гриб можна збирати і влітку з кінця червня, але основна хвиля врожаю маслюків припадає на першу половину осені. У маслянка кругла, блискуча, опукла капелюшок, колір якої може змінюватися від світло-жовтого до коричневого, яскраво-жовтий трубчастий шар і невисока щільна жовтувато-бура ніжка.

Деяким людям мариновані маслюки нагадують жаб. Хоча їх і можна маринувати, але не всім подобається слизька тремтяча субстанція, плаваюча в маринаді. Солити ці гриби взагалі не рекомендується. Найкраще їх смажити з цибулею і картоплею або сушити. А супи та борщі, зварені на бульйоні з маслюків, нагадують м`ясні, оскільки маслюки такі жирні і маслянисті, що повністю виправдовують свою назву, і перше блюдо з них блищить від плаваючого по поверхні жиру.

Їдемо в Ярославському напрямку

Чемпіонами серед найбільш грибних місць Підмосков`я по праву вважаються ті, що в Ярославському напрямку. Якщо досвідчений грибник на питання, чи з`явилися гриби в Підмосков`ї, почує позитивну відповідь, то він, швидше за все, відправиться в Зеленоградский округ, до села Дарьино, до села Абрамцево або до станції Калістово. У цих районах врожаї грибів настільки великі, що можна брати в грибний похід не тільки свою сім`ю, а й сім`ї родичів і друзів, не побоюючись, що комусь грибів дістанеться мало. Тут грибників порадують розсипи опеньків, білих грибів, маслюків, рижиків і желтушек.

Желтушка - гриб цікавий і не настільки широко відомий, як інші родичі. Її називають ще зеленушкой, зеленкою або рядовка жовто-зеленої. У неї гладка, жовтувато-зелена або буро-жовта капелюшок, більш темна в середині, з яскраво-жовтими пластинками, слизова при сирій погоді і завжди припорошена піском. Циліндрична ніжка теж жовтувато-зеленого кольору, порожня всередині.

У желтушки незвичайний борошняної запах і цікавий горіховий солодкий смак. Цей гриб придатний для варіння супів і для приготування гарнірів до омлетів і різних страв з м`яса. Росте желтушка в другій половині осені у хвойних лісах на моху або піщаному грунті, зазвичай великими групами.

Вдалі місця по Савеловський дорозі

Дачне селище Хорошилова, куди приводить Савеловський напрямок, оточений лісовими угіддями, де їстівні гриби в Підмосков`ї представлені лисичками, підосичники і опеньками.

З настанням літніх днів і до пізньої осені галявинки расцвечиваются зграйками найвеселіших лісових грибів - рудими лисичками. Лисички є представниками пластинчастих грибів. Капелюшок у них неправильної форми, у дорослих грибів - воронкообразная, що переходить в ніжку. Ростуть лисички великими сім`ями в листяних і у хвойних лісах, переважно на піщаних грунтах.

Лисичка вважається дуже цінним грибом, тому що практично ніколи не буває червивої, як інші гриби, що ростуть в Підмосков`ї. Цінують її ще й за дивовижний смак, за те, що з неї можна приготувати безліч вишуканих страв. Лисички хороші і в засолюванні, і в маринаді, їх сушать, смажать і варять в супах, вони поєднуються з дуже багатьма продуктами і надають їм незвичайний смак і аромат.

Ленінградське напрямок

У мікрорайон Фірсановка міста Химки, де в Підмосков`ї збирати гриби можна так само успішно, як і в інших грибних місцях, потрібно їхати в Ленінградському напрямку. Найбільше тут водиться опеньків, білих грибів, рижиків і підберезовиків.

У хвойних лісах часто можна зустріти гриб з яскравою жовто-рудою забарвленням. Це рижик. У нього циліндрична ніжка і капелюшок у вигляді воронки з колами. Якщо рижик розрізати ножем, виділяється помаранчевий сік. Всупереч деяким рекомендаціям, смажити або сушити рижики не варто, в смаженому вигляді вони мають гіркуватий присмак. Зазвичай їх солять, рідше маринують. Деякі грибники вживають в їжу навіть сирі свіжі молоденькі рижики, розрізавши і посипавши їх сіллю.

Рижики збирають з початку серпня до листопадових заморозків. Ці гриби вправно вміють ховатися в траві, тому при їх зборі потрібно уважно переглядати трав`яні зарості. Якщо в траві буде помічена одна руда капелюшок, то поруч можна знайти і ціле сімейство, адже рижики не люблять рости в поодинці.

Грибні місця Ризького напрямки

Якщо приїхати в дачне селище Опалиха, то тут можна прогулятися лісовими стежками і без праці набрати повні кошики підберезовиків і красноголовців.

Відмінний гриб - підберезник. У народі його називають берёзовік, обабок або березовий обабок. Знайти його можна найчастіше під березами, від чого і пішла назва гриба. Шар у нього трубчастий, колір капелюшка залежить від того, під яким деревом і в яких умовах він зростає, і може змінюватися від темно-коричневого до світло-сірого. Капелюшок з віком перетворюється з полушаровидной в подушкообразную, і може досягати до 20 сантиметрів в діаметрі. Ніжка підберезники довга, в порівнянні з розмірами капелюшки - тонка, білувато-сіра і покрита темними лусочками.

Завзятий любитель, який знає, де в Підмосков`ї знайти гриби, швидше за все, піде шукати підберезники серед зовсім молодих берізок, саме під ними ці гриби дають кращі врожаї. Але вони можуть рости і під іншими деревами у змішаних і навіть ялинових лісах, де ростуть берези. Збирають підберезники з самого початку літа і до осінніх заморозків. Підберезник годиться для сушіння, смаження та приготування супів.

Кращі місця Білоруського напрямки

Опеньків, лисичок і білих грибів можна назбирати і в лісах навколо села Пестово, що розташована між станцією кравецькі Білоруського напрямки, і Звенигород.

Опеньок люблять усі. Святковий стіл не може бути без засолених або маринованих опеньків, тому що їх смак зачарував кожної людини з дитинства. Блискучі малюки, плаваючі в маринаді, приводять в розчулення навіть тих, хто в грибах зовсім не розбирається. Опеньки не тільки солять і маринують, їх також сушать і смажать, а бульйони з них виходять такими ж наваристими, як з маслюків або білих грибів.

Ростуть опеньки на пеньках, повалених стовбурах і біля старих дерев великими сім`ями. У них круглі невеликі капелюшки та тонкі подовжені ніжки. Колір опеньків може змінюватися від світло-жовтого до темно-бурого, залежно від виду. З`являються ці гриби зазвичай в кінці літа і ростуть до заморозків, воліють прохолодну дощову погоду.

Розрізняють більше 30 різних видів опеньків, з них вважаються їстівними опеньки зимові, літні, осінні, лугові і лісові. Але у їстівних опеньків є отруйні двійники, з якими їх легко сплутати - несправжні опеньки. Відрізнити їстівний від помилкового можна за наступним ознакою - їстівні завжди ростуть на деревині, навіть на прихованих під землею коренях, а помилкові можуть рости самі по собі, без деревної основи. У їстівних опеньків на ніжці є колечко-спідничка, а у неправдивих його немає.

Куди не потрібно їздити за грибами та що не слід робити на грибний полюванні

Будь грибник мріє про гарний урожай грибів і про удачу на тихе полювання. Щоб не розчаруватися і не повернутися додому з порожнім кошиком, потрібно спочатку з`ясувати у знавців, чи є гриби в Підмосков`ї в тих місцях, що не славляться великими врожаями. Якщо відповідь буде негативною або невизначеним, то краще не їздити в Рязанському або Горьківському напрямках. Звичайно, і там можна розшукати і назбирати білих грибів, красноголовців, підберезовиків, опеньків та маслюків, груздів і сироїжок, але в цих напрямках їх набагато менше, ніж в інших лісах Підмосков`я.

З`ясувавши, чи з`явилися гриби в Підмосков`ї, і відправляючись за ними, слід пам`ятати, що, крім їстівних, у лісі багато і небезпечних отруйних грибів. Несправжні опеньки, несправжні лисички і помилкові грузді дуже схожі на своїх їстівних родичів. Бліду поганку можна прийняти за печериця, а дуже небезпечний сатанинський гриб сплутати з білим. Можна отримати отруєння навіть умовно їстівними грибами, якщо їх неправильно приготувати - вовнянки, чорнушки, свинушками, Валуєв, деякими видами сироїжок, сморчками і рядками. Отруїтися можна навіть їстівним грибом, якщо він червивий або занадто старий.

Необхідно знати про те, що є багато й таких місць, де збирати гриби в Підмосков`ї можна. Категорично не слід цього робити біля автомобільних доріг, трас, промислових підприємств і автозаправок. Також не можна купувати гриби в цих місцях у місцевих грибників. Крім того, в Підмосков`ї є місця поховань радіоактивних відходів і могильники, до яких любителям тихого полювання не варто навіть наближатися.

І, звичайно, не потрібно вживати гриби в сирому вигляді, що не піддавши їх достатньою для руйнування отруйних речовин тепловій обробці. Деякі горе-грибники опиняються в лікарні тільки тому, що кидають гриби прямо на сковороду, заздалегідь не відваривши їх, і отримують при цьому отруєння їстівними грибами. І оскільки будь найкращий гриб в сирому вигляді отруйний, то необхідно перед смаженням, маринуванням або засоленням відварити гриби протягом не менше години, бажано в двох водах. Наприкінці варіння можна кинути в каструлю сиру очищену цибулину. Якщо вона не змінить колір, значить, гриби можна вжити в їжу.